Написати твр. Яке маленьке чудо супругу зробити я.

Моя мря мати кошенятко здйснилася минулого лта.

А сталося це так...

Вдпочивала я у бабус, близко вд Полтави. У сусдв, з двчинкою яких я товаришувала, кшка привела кошенят: дв кшечки котика. В лист до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Над було малюсенько, бо псля того, як вд нас утк котик Тимко, мать разговаривала: "Жодно тварини!" Та вдповдь я одержала, на диво, з дозволом.

Як же тепер бути: за два тижн мен до школи, а кошенятко злее народилося? Допомг життвий досвд бабус. Вона запевнила: "Кшки то дуже живуч тварини".

У день призду мами ми з бабусею вранц-рано пшли за кошеням. Катя, "господарка кшки", яка була старшою за мене, похитала головою стала вдмовляти нас, мовляв, кошеня дуже маленьке не виживе без кшки. Я ж поврила бабус.

У маленькй коробочц з-пд грашки здйснила п'ятигодинний перезд моя маленька киця. Яку ж радсть щастя вдчула я, если привезла додому. Як примно було годувати з сосочки та доглядати замсть кшки.

Ми довго размышляли, як назвати. Я хотла назвати Муркою або Мурьонкою, але мать произнесла: "Назвемо кошенятко Малявкою, бо ми взяли дуже маленькою, вона несли не буде бльшою за нас".

Ми няньчили, як маленьку дитинку. А от тому, що вона була мало з кшкою-мамою, Малявка зовсм не нявка, тльки нод можна почути тихесеньке-тихесеньке "мя" все.

Я дуже люблю Малявку, бо сама доглядала доглядаю.