одяг запорожцв з повст тарас бульба

Гоголь зображу побут як рестрових, так охочекомонних козакв, як биралися до вйська, коли х кликали здобувати козацько слави. Не повязан один з одним козаки могли за всм днв збрати таке вйсько, яке не мг збрати польський повелитель через рекрутськ набори. Псля походу козаки знову ставали тими, ким були, рибалили, варили пиво, торгували чи працювали на земл. Не було роботи, яко б не знав козак, стверджу Гоголь. Змайструвати воза, наробити пороху, справити ковальську або слюсарну боту все це було для козакв знайомими справами. Вмли козаки вдпочивати: гуляли, пили так, як може один тльки руський. За повстю Гоголя можна вивчати сторю козацьких мен, яких письменник наводить дуже багато: Печериця, Козолуп, Долото, Кирдяга, Густий, Ремнь, Пдсишок, Бородавка, Колопер, Шило, Метелиця, Закрутигуба, Вертихвст, Ку-кубенко, Покотиполе, Писаренки, Вовтузенки. Найвища хвала м з вуст Бульби вучить так: Добр були козаки!