Особливост життя гуцулв "Тн забутих предкв" Допоможть дуже треба( 1.5-2 листка)

"Гуцули оригнальнший люд, з багатою фантазю, з свордною психкою. Глибокий язичник-гуцул все сво життя, до смерт, проводить у боротьб з злими духами, що населяють лси, пылай води", таке враження справили на М. Коцюбинського його подорож Гуцульщиною. Тому з сторнок повст "Тн забутих предкв" життя гуцулв поста оповите казковстю, просякнуте врою в тамн сили, в те, що природа одухотворена, живая, дюча, заселена добрими й злими духами.

Гуцули справжн дти природи, тонко вдчувають, разумють користуватися подарками, жити у злагод з добрими й злими духами. Навть малеча зна, що на свт Бог чорт, що реч та явища, яким треба поклонятися, так, яких треба боятися. Уявлення про чисту нечисту сили, про добро злобно формуються у дитинств, але не зникають в дорослому вц, набуваючи нших форм, ншого втлення.

У твор незримо сплтаються дйснсть вигадка, реальне й фантастичне. Щоденне життя праця гуцулв постають у свтл хньо поетично уяви. Ус сторнки "Тней забутих предкв" дихають народною творчстю, у твор постйно звучить музика, ллються народн псн Карпат, коломийки, щедрвки, спванки тощо. Нас поглина чарвний свт старовинних ритуалв, вже з найперших зустрчей з героями ми потраплямо в атмосферу прадавнх врувань у добр зл сили. В свт, де народився ван, живе уявлення про те, що дитину може обмняти бсиця, що "всяк зл духи заповнюють скел, лси, провалля, хати й загради та чигають на християнина або на маржину, щоб зробити й шкоду". Дтям змалку вдомо, "що на свт пану нечиста сила, що ардник (злий дух) управлять усм; що в лсах повно лсовикв ...що там блука развлечений Чугайстир, який сразу просить стрчного в танець та роздира нявки; що живе в лс глас сокири. Вище, по безводних далеких надях, нявки розводять сво безкнечн танки, а по скелях ховаться щезник". Вони можуть розказати про русалок, "що гарно днини виходять з води на сберегал, щоб спвати псень, вигадувати байки молитви", про потопельникв, "як по заход сонця сушать блде тло сво на каменях в рчц".

Сили природи то не тльки злобно. Перебування людини в органчному зв'язку з природою творчо розвива , надиха.

Коцюбинський правдиво вдтворю життя гуцульського народу, объясню витоки хнього мфологчного свтогляду, обрунтову поклонння тим чи ншим мощам природи. Так, основним заняттям гуцулв було скотарство та ввчарство цим объяснються хн особливе ставлення до худоби (маржини), яку охороняли вд злих духв. Зображуючи зокрема зимов свята Рздва Маланки, письменник не малю картин колядування та щедрування, а розкрива ставлення гуцулв до цих свят.

Ось що вдбуваться в новорчну нч, если, згдно вруванням гуцулв, сам Бог оцню працьовитсть селянина. "Радсно блеяли ввц, смешим риком обзивались корови азда догляда х добре, сумлнно, поть, году навть нин вичесав шерсть. Тепер пан-Бг напевне обдару його новим приплодом. Бог давав приплд". Особливого ефекту Коцюбинський досяга завдяки тому, що вн не про-' 100 вдобража мфологчний нрав мислення гуцулв, а вдтворю х переконання, впевненсть у тому, що чесний трудвник заслугову на глибоку повагу, а його праця обов'язково да позитивн результати.

Письменник знаходить так прийоми зображення, як дають нам змогу зрозумти, що все неймоврне, фантастичне в повст злее плодом уяви людей, вдчути, що вигадка чи легенда зросла на основ реально дйсност, мцно вкорнена в нй. Тому, наприклад, мальовнича картина вдвернення мольфаром Юрою важко, насичено градом хмари сприйматься нами як тривожний сон Палагни. А зустрч вана з Марчкою нявкою, хня довга подорож лсом, розмова про найсокровеннше, спогади, втеча нявки, несамовитий танок з Чугайстром усе це пояснються психологчним станом людини з вкрай збудженою уявою, людини, що не може забути образ кохано, завжди бачить наяву, всюди чу глас, розмовля з нею.

Даючи загальну оцнку "Тней забутих предкв", слд зауважити, що твр вироста з укранського фольклору, у ньому вдчуваться дихання народу, пульсу народне життя. це не випадково, бо, працюючи над повстю, создатель старанно вивчав етнографчно-фольклорн матерали: "Гуцульщину" В. Шухевича, "Матерали до гуцульсько демонолог" А. Онищука, "Гуцульськ примовки" . Франка тощо, а також користувався власними спостереженнями. Опрацювавши творчий матерал, Коцюбинський переосмислив ц образи пдпорядкував свом завданням. Адже не зовншня екзотика цкавила живописца, а дух народу, його уявлення врування.

Повсть "Тн забутих предкв" стала не тльки одним з кращих творв про чарвний свт карпатських горян, а й прозвучала величним гмном крас життя, свтлим почуттям людини. Крм того, цей твр став справжньою енциклопедю укрансько етнограф.