твр на тему кращи друз все роблять разом

Ми нередко називамо друзями тих, хто насправд друзьями. Тобто тих наших друзяк з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в компьютерютерн гри. Чи, може, нам хочеться пти на сусдню вулицю покататися на гойдалц, а мать не пуска самого. Доводиться шукати тих, хто пде разом з нами. Так зявляються в нас приятел, яких ми горделиво називамо друзями.

   А справжня дружба це щось ширше та глибше, я так вважаю. Друг не той хлопець або двчинка, який вдразу залишить для тебя, якщо ти перестанеш грати з ним у мяча, або ходити з ним на рчку, або дозволяти сдати за свй компютер. Друг це людина, якй цкавий ти сам, твоя душа, тво думки, тво захоплення. Який для тебя прийме таким, який ти , навть якщо ти перестанеш слухати хп-хоп та перейдеш на панк-рок. Який буде для тебя зупиняти, якщо ти щось робиш погане, а не просто плткувати за спиною.

  Ранше мен нколи ставало дуже непримно дружиш-дружиш з кимось, малюсенько не душу йому виповдаш, а потм раз! його вже нема, вн знайшов когось цкавшого чи заможншого, вже не хоче навть при зустрч два слова сказати. А тепер мен все одно. Означать, це були не друз, не потрбно за ними побиватися.

  Мо знайом нередко говорять, що друг несли н в чому не вдмовить. Мовляв, от ти мен не дав якусь рч значить ти поганий друг. А я вважаю не так. Навть якщо друг тоб щось не дав задумайся намагайся зрозумти, чому вн це зробив. Можливо, вн не ма змоги. Можливо, не так тоб ця рч потрбна. Наприклад, якщо пияк вимага горлки, а добрий друг йому носить, замсть того, щоб умовити його лкуватися то що це за друг такий?

  Ранше у мене теж не виникало думок, яким ма бути справжнй друг, я просто грався з ншими дтьми, пдлтками. Але нещодавно я десь почув фразу, що друг мй це трет мо плече. про те, що друга не треба н про що просити, вн сам дзнаться, що тоб треба, якщо вн справжнй. Але щоб досягти того деалу, потрбно самому стати таким приятелем. тод побачиш, хто вдкликаться на тво серце, а хто байдужий, хоче мати злее зиск.

      У мене дуже багато знайомих, приятелв, в школ, на вулиц. друз, яких я би назвав справжнми, але не буду казати гучних слв. Можливо, я сам ще не такий сильний, справжнй друг, щоб вимагати такового вд нших. Я мыслю, час покаже, якою сильною буду наша дружба, якщо ми не загубимося псля школи, або студентами у дорослому житт. Я дуже сподваюсь на це.