Творчий шлях володимира сосюри

Володимир Миколайович Сосюра -- один з найщирших лрикв XX ст. -- увйшов у слов'янську поезю як спвець любов й вчно свтозмни, що злилися в диному понятт прекрасного, у вдчутт вльгого терпкого вкусу життя, якому нема кнця-краю. Майстер загадково простоти ясно незглибимост почувань, поет нжний тривожний, як надвечрн свтло, вн пройшов через клька сторичних та культурних епох у житт Украни: вд УНР до хрущовсько "вдлиги".

Творчсть Сосюри, котрий лишив близько шстдесяти поетичних книжок, 10-ки поем, автобографчну прозу, -- це безмежний свт, це сторя, що переживаються в любов й ненавист, радост й журб -- гостро, до слз, до млост. Пристрасне слово поета народжуться з безумовно ври в життя, що упереджу вс питання про доцльнсть снування особистост. У глибинах цього слова коливаться пантестичне вдчуття свту, що пдносить людину на рвень вчних, непроминальних мет подарку дивовижну, романтиками омряну свободу:

Такий я нжний, такий тривожний,

моя оснняя земля.

Навколо втер непереможний

реве й уля 1... (1923)

Чуте озоновану вчнстю молоду красу цього поривання?

Володимир Сосюра народився 6 счня 1898 р. на станц Дебальцево (нин Донецько област). Мати поета -- Антонна Дмитрвна Локотош, робтниця з Луганська, займалася домашнм господарством дтьми, яких у отчизн було восьмеро. Батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною рзнобчно обдарованою непосидющою, змнив багато професй, вчителював по селах, був сльським адвокатом, шахтарем.

"Татко нагадував мен похмурого козацького орла, а мать -- якусь смугляву птицю, що й не сидиться на мсц все вона хоче кудись полетти. Як протилежнсть батьков, вона була дуже балакуча. одвертсть була потрясаюча" 2.

Шанувальникв Сосюри захоплюватиме й вражатиме крайня вдвертсть його лричних сповдей, х виняткова чуттвсть. Живлена генетичною пам'яттю аж вд прадавнх язичницьких глибин, ця безпосереднсть свтосприймання не замулена жодними цивлзацйними резонами виявляться в безумовнй довр до мови води втру, дерева птаха, до мови плот всх земних призначень людини вд колиски до скону. Пантестична взамопроникнсть природи людини духовно та тлесно, рвнсть, свобода всх всього при купальському вогнищ, коли нчого не соромно й нкого соромитися, буде не вдразу помтним, але могутнм живлом поетично творчост В. Сосюри.

Такою й була натура митця -- напрочуд вдкрита пристрасна, нжна дуже вразлива. Це особливо належить пдкреслити з огляду на рзн малопоштив й обивательськ припущення щодо хворобливо розхитано психки Сосюри в середн й похил роки його життя, що мають пд собою певний грунт. Але сущность у тому, що поетом змалечку володли величезн, неопанован, рацональному глуздов не завжди зрозумл почуття. Вн злтав на х крилах у тльки йому даровану височнь екзистенцйного потрясння, а тод повертався до реальност в щасливому знесиленн, в знемоз, -- такими сильними були ц почуття. Арстотель називав такий стан катарсисом (очищення душ переживанням, радстю й стражданням). Ця тягостна благодать емоцйного надмру була дарована Сосюр природою заявила про себе дуже рано 3.