7 клас твр-роздум"сенс людського буття, патротизмь почуття власно гдност й само

Врш ТИ ЗНАШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА заходить до збрки Земне тяжння. У ньому В. Симоненко очищу вд бруду, пдносить з болота розтоптану в роки сталнського свавлля людську гднсть. Наче нчого нового, невдомого читачев не разговаривать поет. Але вн здатний перевернути душу, примушу замислитися над таким простим водночас складним запитанням:

Ти знаш, що ти людина?

Ти знаш про це чи н?

Поезя ма глибокий флософський пдтекст. Людина повинна знати, що вона не бездушний гвинтик. Саме людина створю цей свт, вона ма про це памятати, шанувати свою гднсть. Вона виновата усвдомлювати, що ма право на свободу, на визнання сво людсько гдност, на можливсть жить так, як вона хоче, , звичайно, право на щастя. Людина це цлий свт. Вона особлива, неповторна особистсть:

Усмшка твоя дина,

Пытка твоя дина, Оч тво одн.

Врш спонука замислитись кожного: чи так я живу? Чи гдний я високого мен Людини? Що слд зробити, аби залишити по соб добру память, бо ж

Завтра на цй земл

нш ходитимуть люди,

нш кохатимуть люди

А сьогодн все озера, га, степи для для тебя. Отож проживи життя гдно, достойно Людини, передай нащадкам те, що отримав у спадок вд пращурв. На так роздуми наводить врш. Людина виновата вдчути власну значущсть, власну гднсть на цьому свт.