СРОЧНО!!!!!!!!!!!Скласти твр на тему:Усвдомлення громадянський позицй людини як 1-го

ЛЕСЯ УКРАНКА

Уславлення мужност та сили людського духу в поез Лес Укранки

Як дитиною, бувало,

Упаду соб на зло,

То хоч в серце бль доходив,

Я соб вставала тихо.

Що болить? мене питали,

Але я не сознавалась

Я була малою горда,

Щоб не плакать, я смялась.

(Як дитиною, бувало...)

Толика дуже рано навчила Лесю Укранку мужност. Вона змушена була змагатися з тягостною хворобою, що вразила ще в дитинств, зробила недосяжною блискучу музичну кар'ру изнуряла поетесу вс наступн роки. Проте оця ще дитяча зневага до фзичного искреннего хвораю супроводжувала Лесю Укранку все життя.

У несприятливй для повнокровного розвитку Украни суспльнй атмосфер меж ХХ-ХХ столть отчизна Косачв вирзнялася своми демократичними поглядами, плеканням нацональних традицй, всебчною освченстю. Виховуючись у такому середовищ, Леся зазнала його благотворного впливу на формування власних поглядв, уподобань, життвих настанов. громадянська свдомсть, нацональна гднсть, демократичн позиц були закладен саме в родинному кол. А ще, напевно, вродженою особливстю натури объяснються отой постйний дух непокори, волелюбства, ота зневага до труднощв втоми, оте гордовите бажання нколи не бути слабкою, розбитою, зневреною:

Хто для вас сказав, що я слабка,

Що я корюся дол?

Хба тремтить моя рука?

Чи псня й думка квол?

(Хто для вас сказав, що я слабка...)

Духовна мць недужого тла, властива Лес Укранц, наснажувала творчсть. Потрбна була неабияка мужнсть, щоб, всупереч владному тиску, писати про кривди рдного краю. все-таки до для тебя думка лине, мй занапащений, нещасний краю... Патротичний мотив один з найчастших у поез Лес Укранки. любов до Украни не рвня зтханням, що були так популярн серед частини укрансько нтелгенц.

За глибоким переконанням поетеси, лити сльози над укранським безталанням це ще не велика послуга для краю. Що сльози там, де навть кров малюсенько!.. В Лесиному розпорядженн було не так багато засобв для боротьби.

Але в не було пристрасне слово, в не був величезний митецький хист. полум'ян вршован рядки мимовол западали в серця будили:

Вставай, хто живий,

В кого думка повстала!

Година для прац настала.

Не бйся досвтньо мли,

Досвтнй огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

(Досвтн огн)

Недаремно поетесу стали величати Дочкою Прометея. Нести людям вогонь просвти, вогонь сво любов, жар невтомного слова було справою всього життя. Звичайно, якщо нхто не бачив поетесу розбитою знесиленою, то це не означа, що вона була крицевою. Не забуваймо, що Леся Укранка жнка з тонкою, вразливою душею. Були в дол прикр падння болсн втрати.

Такою втратою стала для не смерть коханого Сергя Мержинського. Але навть у хвилини найтяжчо искренно пытки вона незбагненна у свой внутршнй сил та велич. У нч смерт кохано людини розпач поетеси, напвбожевльне страждання несподвано спричиняються до творчого вибуху. Ця дивовижна жнка на одному подиху пише глибоку драматичну поему Одержима. Пзнше вона згадуватиме, що якби в ту страшну нч не вилила свй бль у слов, то, мабуть, могла б збожеволти.

Здавалося, Леся була розбита спустошена цю втратою. Але подиву гдна залзна воля згодом знову отдала й сил, щоб пдняти для себя з руни, визволитися вд депрес. Бо життве кредо Лес Укранки смливо творити свй шлях серед будь-яких незгод, змагатися з частью, не впадати у вдчай пд ударами:

Так! Я буду крзь сльози смятись,

Серед лиха спвати псн,

Без над таки сподватись,

Буду жити геть думи сумн!

(Contra spem spero)

вона до кнця залишилася врною цьому життвому девзу: в житт й у творчост. Завдяки дивовижнй духовнй незламност ван Франко свого часу з захопленням, з шанобливстю назвав цю тендтну, змучену недугою, але таку надзвичайну у свой внутршнй крас та сил жнку чи не одиноким мужчиною на всю нашу сьогочасну вропу... Як дивовижн, як промовист слова!