Твр роздум Ти знаш що ти Людына

Що ж потрбно кожному з нас для того, щоб менуватися Людиною? Одн скажуть бути порядним добрим, нш мати кучу грошей, трет дадуть вдповдь: "Що потрбно? Нчого! Я маю руки, пересуваюся на двох ногах, означать, я так людина. А з велико букви чи з мало неважливо. Яка рзниця?" Вдповмо: рзниця дуже велика. Пересуваються, вживають жу, сплять вс живой стоти на Земл, але вони не можуть називатися людьми. Вд тварин нас вдрзняють не злее анатомчн ознаки, навть не розвинений нтелект. Нас вдрзня людянсть.

Для того, щоб вважати для себя людяними, ми повинн бути добрими, чесними, справедливими. Однак головне любов до ближнього свого. Вс ми чули, що потрбно до нших ставитися так, як хотв би, щоб ставились до тебе. Це означа, що на жодну хвилину не можна забувати: поряд з тобою люди, яким, можливо, потрбна допомога, потрбне спвчуття. Хто зна, може, спвчуття чекають саме вд вас? саме вд вас сподваються отримати необхдну допомогу? Задумайтесь, перш нж вдвертатися: ви теж бували у ситуацях, если добра порада, ласкавий погляд були так необхдн! Так чому ж багато хто з нас забува про це?

Розповдають, що нод, если на кшку нападають собаки, нш кшки починають захищати , кидаючись у бй з суперником, набагато сильншим вд их. Слухаш так розповд й дивушся: якщо навть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть свох близьких? Однак не вс, далековато не вс. Знамо випадки справжньо самопожертви, гдно звання "Людина". Це геро вйни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутнх поколнь, врний друг, що длиться останнм шматком хлба, ризикуючи залишитись голодним сам, наша рдна матуся, яка ночами не почивала, чекаючи нас з далековато поздки, хвилюючись за нашу долю. Не обов'язково шукати приклади стинно людяност у книгах, у розповдях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзв, зазирнути вглиб власно душ зрозумти, що справжнй некорисливий подвиг в м'я людяност здесь, поруч з нами. Так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людськ, давайте вднин й назавжди за базу свого життя взьмемо верховодило дяти злее за законами чест, морал тими складовими, що становлять базу того, що робить нас Людьми, людяност. Тод не виникатиме вйн, у небуття пдуть сварки й суперечки, головною ж цннстю стане життя кожного з жителв планети. звучатимуть у душах людей слова Василя Симоненка:

Ти знаш, що ти людина?

Ти знаш про це, чи н?

Усмшка твоя дина.

Пытка твоя дина,

Оч тво одн.