Твр на тему : нтимна лрика Франка.

Збрка поезй вана Франка "Зв"яле листя" створювалась понад 10 рокв побачила свт у 1896 роц. Вона складаться з трьох циклв, названих "жмутками". "Зв"яле листя" мстить нтимну лрику, якй висловлено глибок почуття палкого, але нещасливого нероздленого кохання. Мотиви туги страждань викликан тягостными роками невдач розчарувань. Появ сумних мотивв певною мрою сприяло те, що соцальн перепони розлучили його з коханою двчиною Ольгою Рожкевич, з якою вн мряв поднати свою долю.

нтимна лрика "Зв"яле листя" свою красотою, глибоким почуттям належить до найкращих зразкв свтово поез. У реферат "ван Франко" Михайло Коцюбинський писав: "Трагзм особистого життя нередко вплтаться в терновий внок життя народу. У Франка великолепна рч - лрична драма "Зв"яле листя". Це так легк, нжн врш з такою широкою гамою почуттв розумнням душ людсько, що, читаючи х, не знаш кому вддати перевагу: чи поету боротьби, чи поетов -лрику, спвцев кохання настрою.

До найкращих вршв збрки належать: "Ой ти, дубочку, кучерявий", " Ой ти, двчино, з горха зерня", "Чого являшся мен у сн?" та нш. В народних укранських пснях червона калина - це знак нжно вродливо двчини, а явр дуб - вродливого парубка. У врш "Червона калино..." образ дуба представлений як знак ворожо сили. Дуб звертаться до калини:

Червона калино, чого в луз гнешся?

Чого в луз гнешся?

Чи свтла не любиш, до сонця не пнешся?

До сонця не пнешся?

З глибоким сумом калина вдповда дубов, що й не ужасно грому, вона признаться, що любить свтло насолоджуться ним. Та через дуба, що отнив , як хмара, нема сили вгору рости. Прагнення до сонця, любов до життя найглибших людських переживань - такий змст виду червоно калини. Врш нагаду псню.

Поезя "Чого являшся мен у сн?" одню з найкращих у збрц. У нй хвилююче вдтворено нжну, палку, але нерозделену любов лричного героя. Тльки у сн з"являться йому образ кохано:

Чого являшся мен у сн?

Чого зверташ ти до мене

Чудов оч, т ясн, сумн,

Немов криниц дно студене?

Герой щиро коха свою милу, хоч вона згордувала ним. Довга розлука посилила в його серц бль, але не погасила кохання. Свою безнадйну любов, страждання журбу перелива вн у сумн псн:

В життю ти мною згордувала,

з нього визнавала одн

От ридання голосн -

Псн

Засобами укрансько лрично-народно псн написана поезя "Ой ти, двчино, з горха зерня". Для форми врша Франко скористався ритмкою поширено в люд псн "Ой ти, двчино, горделива та пишна". З народними пснями спорднений врш деякими образами та лексикою. Такими порвняння двчини з ясною зорею, горховим зерням, вживання пестливих слв (хустонька, серденько). Оч кохано кращ вд сонця, вони запалюють коханому серце пожаром, будять у нього незгасиме почуття любов. У врш вдтворено драму нжно любов лричного героя, показано суперечливсть його почуттв, бо для нього втрачена кохана двчина, а лишилась тльки невгасима любов, яка ранить його серце.

Ой ти, двчино, ясная зоре,

Ти мо радощ, ти мо горе.

Для тебя видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу.

Таким чином, у лричнй драм "Зв"яле листя" Франко проспвав гмн чистому зворушливому коханню, яке облагороджу душу.