скласти про цкавий випадок класу або про цкавий випадок у твому

Варант 21

Хочу розповсти про випадок напередодн 9 Травня. Одного разу в клас зайшла, шкльний органзатор розповла про дею пройти учням по всм ветеранам ВВВ нашого селища допомогти по дому, зробити те, що попросять люди похилого вку. Ми естественно погодилися, вибрали клька адресок подлилися мж собою. У нас вийшло по 5 чоловк на 1 ветерана.

На другий денек, вдразу псля урокв ми розбрелися по селу. Команд, в якй була я, попалася бабуся, яка зовсм недалеко вд мене жила. Я кожен денек прогуливалась повз двору не знала, що вона самотня. Здавалося, у не смя, тому що бля двору завжди чисто, прибрано. Франки завжди блоснжн, велика кльксть квтв на вкнах постйно цвтуть, а означать, , кому за ними доглядати, ворота хоч стареньк, але щороку перед Великоднем фарбуються.

Не тльки я здивувалася, если нам вдкрила старенька бабуся, яка ходить з допомогою двох палиць. На глазах зявилися сльози, если ми пояснили, навщо прийшли, але вона пустила нас у двр знайшла всм боту. Дво прибирали будинок, дво пшли досадити клька вдер картопл, а мен дсталася прибирання кухн.

Бачачи, як вона живе насправд, я була засмучена, адже в той час если ми грали бгали по селу, ми могли зрдка приходити допомагати самотнм людям. Жирний посуд издавна нормальна мився, адже руки у бабус зовсм не т, брудна пдлога вд нанесеного бруду псля позавчорашнього дощу, рушники, як вже не випрати, а тльки викинути багато ншого. Виявилося, й допомага тльки соцальний працвник, який прижджа 2 рази в тиждень вн же привозить продукти з магазину.

З усю роботою ми впоралися всього за дв години, потм ще довго сидли слухали стор про вйну про життя Тамари Федорвни. Розйшлися коли вже почало темнти. Псля цього походу я з подругою почала вдвдувати цю бабусю щосуботи допомагати й, чим могли. На жаль, вона трохи не дожила до наступного 9 Травня, але ми не не стали займатися благою справою брали соб в пклування ветхого, що живе на сусднй вулиц.

Ось так один випадок, один денек перевернув наш погляд на життя ставлення до лтнх людей.

Варант 2

1-го разу з мною стався повчальний випадок, псля якого мен довелося зробити важлив висновки. На лтнх канкулах мо бабуся ддусь виршили вдправитися на прогулянку в лс. Вони живуть в свому будинку, а близко тече велика рчка 100ть зелений лс. Я пшла з ними. Ми довго ходили по лсовим стежкам, було тепло, бабуся розповотдала цкав стор, а ддусь благовидно свиств. Вн обцяв, що колись навчить мене так свистти. Быстро я сказала, що втомилася бабуся дстала з сво похдно сумки покривало простелила на зелену травичку. Ми влаштували пкнк.

Скоро бабуся ддусь виршили прилягти вдпочити, а я могла прогулятися недалеко вд них. Я пшла по зарослй стежин розглядала дерева. Я не помтила, як вдйшла надто далековато. Спочатку я виршила покликати на допомогу, але потм згадала, як поводяться геро з мультфльмв, виршила самостйно знайти дорогу повернутися назад. Я стала йти по свох слдах. Потм зрозумла, що заплуталася почала плакати. Раптом, почула глас ддуся кликнула у вдповдь. Виявилося, що я пшла зовсм не далековато, наш табр був за двома кущами.

Псля цього випадку, бабуся сказала мен, що як тльки я зрозумла, що заблукала, повинна кричати кликати на допомогу. Якби я пшла в ншу сторону, могла пти дуже далековато заблукати по-справжньому. Тепер я знаю, що якщо знову втрачу з виду дорослих, то зупинюся на мсц буду х звати, щоб ще бльше не заблукати.