Твр на тему"Тема кохання в поез Г.Гейне"

Осннми вечорами, коли плачуть небеса й зор падають на похилен трави, дальними стежками, серед незвданих всесвтв блука кохання. Мов та псня, неосяжна й незбагненна, блука воно. як його знайти, як його покликати серед цих невдомих шляхв? Бо так полине вд тебе, не торкнеться твого серця, заблукавши десь там, у дальних степах, не залишивши тоб навть споминв, а злее грк сподвання.

Змнюються часи влада, змнюються життя людський свтогляд. Але незмнними лишаються найвищ стини, незмнною лишаться людська потреба любити. Нерозгаданою залишаться тамниця душ, в якй незгасним вогнем горить священне нездоланне почуття любов.

Поповнив скарбницю поетичних освдчень у коханн й вдомий нмецький письменник Генрх Гайне в книз поезй, що принесла йому свтову славу. Численн врш збрки Книга псень були навян нероздленим коханням поета до кузини Амал, а згодом до молодшо сестри Терези. Цй тем присвячен перш роздли циклу Страждання юност, Сновидння Псн.

Поет живе у свт дивних сновиднь. Кожний врш роздлу це опис тягостного сну, виднь, що вдвдують поета. Усн вн бачить неврну кохану, втрачену назавжди. Бува на веслл з ншим:

бачу я подружжя молоде Мою любов з церкви гном веде.

Поет прода душу пекельним мощам за радсть побачення з нею:

Хоч раз мцно обняти, До серця свого пригорнуть,

До болю в губа цлувати, А там теснее будь-що-будь!

У сн вн бачить блду холодну, як мармур. Поет заплатив дияволу страшенну цну за не, ось зявляться вона в супровод самого диявола, який подну поета з його коханою. Повертаючись до не, поет проходить цвинтарем з могил виходять привиди, кожний з их жертва нещасного кохання.

Дйснсть сон, примари реальнсть поднуються в цих вршах.Поет цлком поринув у свй вдчай, але це не скорботна, безнадйна примиренсть, а бурхливе почуття. Нде поет не бачить свтлого починання, скрзь безпросвтна темрява.