Твр-черта персонажа поеми Наймичка

Одним з найбльш зворушливих образв у творчост Т. Г. Шевченка образ матер. Не можуть не вразити т ласкав, чул слова, якими большой Кобзар ушанував матр, звичайну укранську жнку, що ласкою добротою загоювала страждання свох дтей серед злиднв невол. Сам поет вдчув щастя тльки у дитинств, доки була живая його мати, доки вона тшила згрвала свою ласкою чулого хлопчика. Та вона рано померла, а час розставання з найдорожчою людиною вн запамятав на все життя:

Там матр добрую мою

Ще молоденькую у могилу

Нужда та праця положила.

Образи жнок-матерв у творах Тараса Шевченка багатостраждальн. Такими Маря Катерина з однойменних поем, такою Ганна з поеми Наймичка. У цй поем митець розповда про життя нещасно Ганни, яку жорстока толика позбавила щастя справжнього материнства. Серце творца сповнене всеосяжного болю глибокого жалю до ц нещасно жнки. Розповдаючи сторю Ганни, поет наголошу не безоглядному, щирому коханн герон, яке так не принесло й щастя. Але Ганна була сильною натурою повела для себя накше, нж герон нших творв Кобзаря. Вона пдкинула сво немовля заможнм людям.

Безталанна матр не змогла забути свй грх повернулася до родини, куди вддала сина, найнялася до их помчницею по господарству. любов не охолонула протягом довгих рокв, обгортаючи дитину ласкавим чулим почуттям:

Вона чу з т хати,

Як дитина дише

В будень в недлю

Головоньку йому зми.

Тарас Шевченко добре розумв материнськ почуття глибоко вдчував душевний бль матер. Серед щоденних клопотв важко прац навть вноч мати завжди почу, як дитина ледве ворухнеться:

укри, й перехрестить.

Тихо заколише

Сама не дость не доп,

Його нагоду.

А скльки сил потрбно було бднй Ганн для того, щоб приховувати, що вона рдна мати хлопчика:

Тльки наймичка шептала:

Мати, мати, мати!

злее на пороз смерт жнка вдкрила синов хню тамницю:

Прости мене! Я каралась

Весь вк в чужй хат

Прости мене, мй синочку!

Я я твоя мати.

Трагзм виду головно герон поеми Шевченка Наймичка був продиктований жорстокими моральними законами, як панували в т часи серед селянства за якими Ганна була змушена соромитися свого материнства. Але, в той же час, у цьому твор Кобзар пднс образ жнки-матер на найвищий щабель врност, глибини чистоти почуттв, зобразив велич моральну красоту прекрасного за свою суттю материнства.