Художн засоби до байки "Щука" будь ласка потрбно швидко

На Щуку (алегоря) хтось бомагу в трибунал подав,

Що буцм би вона таке виробляла,

Що у ставку нхто життя не мав:

Того зала в погибель (фразеологзм), иного обдрала.

Пймали Щуку молодц

Та в шаплиц

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокреньк стали.

На той раз суддями були

Яксь два Осли(алегоря),

Одна нкчемна (ептет) Шкапа  (алегоря)

Та два стареньких (ептет) Цапа,(алегоря)-

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий (ептети).

За стряпчого, як завсгди годиться,

Була приставлена Лисиця (алегоря)...

А чутка у гаю була така,

Що нби Щука та часто,

Як тльки зробиться темненько,

Лисиц й шле то щупачка,

То сотеньку карасикв живеньких  (ептет)

Або линв гарненьких (ептет) ...

Чи справд так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогв не мав!),-

А все-таки катюз,

Як кажуть, буде по заслуз (фразеологзм).

Зйшлися судд, стали розбирать:

Если, як воно, що й присудити?  (риторичне питання)

Як не мудруй, а правди нде дти (фразеологзм).

Кнцв не можна поховать (фразеологзм)...

Не довго мыслили ршили

Щуку на верб повсити звелли.

Дозвольте мен, панове, рч держать,-

Тут обзвалася Лисиця.-

Розбйницю таку не так судить годиться:

Щоб бльше жаху й завдать

щоб усяк боявся так робити,

У рчц вражу Щуку утопити!

Розумна рч! (риторичний вигук) вс зачали гукать.

Послухали Лисичку

Щуку кинули у рчку.