твр на тему " моя улюблена поезя Лес Укранки " давня

Весна нкого не залиша байдужим. Весни чекають як дива. в пам'ят зазвичай залишаються найбльше т под, як вдбувалися навесн. Розквт природи псля зимово сплячки, буйне цвтння садв... Здаться, що й у житт ма щось статися, щось змнитися. Тльки не для двчинки, прикуто хворобою до лжка.

Все оживилось, усе загомонло

Зелений шум, радостная луна!

Спвало все, смялось бринло,

А я лежала хвора й самотна.

Лричну героню врша Лес Укранки "Давня весна" огорнули безрадсн думки. Усм весна подарку радсть приносить подарунки. Ось тльки й не придбала някого подарунка, забула весна про самотню хвору двчинку. Однак на те вона й весна, щоб будити не лише сплячу природу, а й силу духу у больному тл. В душ лрично герон прокинулися надя, радсть вд весняно днини сподвання на одужання. Вона зрозумла, що й весна приготувала подарунок можливо, ще бльш знаковий, нж ншим:

Н, не забула! У вкно до мене

Заглянули вд яблун глки,

Замиготло листячко зелене,

Посипались блесеньк квтки.

Леся Укранка з дитинства була сильною двчинкою, здатною за допомогою сили вол подолати сумн думки, пов'язан з хворобою. А весна злее допомогла впоратися з сумним настром.

Моя душа нколи не забуде

Того дарунку, що весна отдала;

Весни тако не було й не буде,

Як та була, що за вкном цвла.

Все життя талановито поетеси було справжнм подвигом у подоланн власно недуги, яскравим злетом до високост, прагненням до здйснення мрй:

Хотла б я пснею стати

У свою хвилину ясну,

Щоб вльно по свт лтати,

Щоб втер розносив луну.

Вона навть не пдозрювала, що все життя та безсмертна поезя справд стали пснею для Украни, для укранського народу.