мораль до Гадюки ягня

Ответ:

Пд дубом у гаю жила Гадюка,

Непросипуща злюка:

Усе було сичить-сичить,

Щоб кого-небудь укусить.

Мале Ягнятко там гуляло;

Скк-верть, сюди-туди

Та якось пд той дуб доскакало,

Не сподваючись бди...

Гадюка кинулась та й укусила,

От так, як бач,

Безвинного занапастила.

Ягнятко в плач,

А потм на травицю впало:

 Ох, за що ж, за що? простогнало...

А бсова Гадюка знов сичить:

 Щоб здесь гулять не смло!

Ти, може, затоптать мене хотло,

Вас треба вчить!

Ягнятко бльше не озвалось...

На свт нажилось, награлось...

Затихло... спить...

Колись мж людьми чимало

Таких ягнят попропадало.

Тепер гадюкам час сказать:

Минулися вже т роки,

Що розпирали боки,

Дай, боже, правд не вмирать!

[1864 1872]

Изъяснение: