лсова псня шедевр свтово лтератури

Леся Укранка, виступивши в лiтературi спершу як лiрик, сповнювала

лiризмом i поеми, якi почала писати дуже рано, i драми, до яких

звернулася на порозi нового, двадцятого столiття. Вiдтодi драматургiя

стала для не визначальною у творчому доробковi.

Найвидатнiшим драматичним твором Лесi Укранки, справжнiм шедевром

укрансько i свiтово лiтератури стала драма-ферiя "Лiсова пiсня". У

цiй високо поетичнiй драмi, написанiй 1911 року в Кутасi, втiлилася

давня мрiя поетеси написати драматичний твiр, у якому вона змогла б

щедро використати багатства народно фантазi, легенд i пiсень, добре

вiдомих й з дитинства. Цей твiр виношувався роками, а написаний був за

два тижнi в станi особливого творчого натхнення.

Всю силу чуття, весь свй поетичний даp пеpелила Леся Укpанка в лсову мфчну стоту - Мавку. Геpоня "Лсово псн" ма в сеpц невмиpущий, непеpеможний вогонь кохання "те, що не вмиpа". Мавка - казкова постать, витвp наpодно фантаз, в уяв поетеси набула нових pис стала втленням свтоспpиймання. Лесина Мавка - це знак вpного кохання, поез, знак пpекpасного, це пеpемога добpа над злом, величного над буденним мзеpним, кpаси над потвоpним, вол над неволею. Hезважаючи н на що, вона до кнця залишаться деально чистою, щиpою, незpадливою, кохання не сумсне з няким pозpахунком, компpомсом, зpадою. Вдштовхнута Лукашем, вона ма почуття власно гдност, тому й не стоть йому на доpоз, ставлячи щастя коханого над усе. Благоpодство Мавки виявляться в нших почуттях та вчинках: вона pанить соб сеpпом pуку, щоб вpятувати хоч ще на день кpасу Русалки Польово, заступа доpогу Злидням, намагаючись вpятувати хату сво супеpниц Калини вд нужди, не выплачивать злом за зло Лукашев.

Лсова псня - гмн крас природи людини. Драма феря чару

красотою почуттв, великою мощью глибиною розкритих у нй волелюбних

дей, поетичнстю образв. Цей твр справд народний. Вн народний

своми видами, узятими з фольклору змальованими у повнй

вдповдност з уявою про життя, про навколишнй свт. У цьому твор

Леся Укранка разговаривать про те, що людина природа це дине цле, що

людина виновата дбати про навколишнй свт.

Проблеми, поставлен у Лсовй псн тепер хвилюють мого

сучасника. Адже сразу люди, як не розумють, що справжн щастя

залежить не вд матерального забезпечення, а вд духовного свту

людини, вд гармон з оточуючим свтом. Сьогодн, если вдроджуться

наша культура, духовнсть, наша мова, Лсова псня потрбна читачев.

Вона безкрайня, як безкрайн природа, поезя та краса.