твр - черта " Поетичний образ Ярославни"

Образ княгин Ярославни за свою поетичною красою належить до найславетнших,  пройнятих особливою лричнстю образв у свтовй лтератур. Нас приваблю чарвний образ жнки ,яка лине до свого чоловка люблячим серцем, --княгин Ярославни. Вона --найчарвнший образ поеми " Слово  о полку  пламеневм".Читаш поему нби бачиш охоплену  тугою жнку ,яка вдивляться вдалечнь  у над побачити коханого чоловка.
"Ярославна рано плаче в Оковвл на заборол,примовляючи". Що ж примовля вона, на що сподваться так щиро? На повернення  князя. звертаться врна дружина  до втру, до Днпра -рки, до сонця. Просить урятувати чоловка й визволити його з бди. Скльки ми бачимо над справжнього кохання в тужливих словах. Ярославна просто не уявля соб життя без свого князя:"Загинув ладо... Я загину!"
Звернення княгин до могутнх сил природи дуже зближують плач з народними лричними пснями.Сама Ярославна порвнються з зозулею, чайкою-вдовицею, яка збираться летти понад Доном , щоб власноруч урятувати князя. Княгиня виступа не тльки вд себе й "жнок руських", а нби  вд мен Русько земл.Закликання  Ярославни не лишаються  марними. от уже тка гор з полону разом з молодим половцем, тка конем пшки до рчки Днця. Донець  допомага йому, адже  недарма Ярославна зверталася до стихй. Мощью свого кохання  вона врятувала князя.
Образ Ярославни став эмблемой усх руських жнок, як роками чекали свох чоловкв-вонв, обергаючи для их свох  дтей родинне вогнище. Цей образ --величальний гмн моральнй крас жнки. Образ Ярославни  надиха й сучасних письменникв на чудов рядки, адже ця руська князвна  стала символом врност й кохання , нжност й мужност одночасно.