Очень срочно!! Твр на тему "Життя укранцв"

Традицйна культура

Рльництво

Основна традицйна галузь сльського господарства укранцв рльництво з перевагою триплля (поряд з ним ще в XI столтт в Карпатах на Полсс збергалося пдсчно-вогневе й перелогове). Обробляли жито, пшеницю, ячмнь, просо, гречку, овес, конопл, льон; з кнця XVII столття кукурудзу, тютюн, з друго половини XVIII столття соняшник, картоплю; з городнх культур капусту, огрки, буряк, редьку, цибулю та н., кавуни й гарбузи (у степових районах), з початку XIX столття помдори та перець. Для укранцв здавна характерно присадибне садвництво (яблун, груш, вишн, сливи, малина, смородина, арус, меншою мрою абрикоси, черешня, виноград).

Комплекс традицйних хлборобських знарядь складався з дерев'яного з залзними частинами плуга з передком, рала (однозубого й многозубого), мотики й заступа рзних форм, борони, переважно рамково, та н. У полських частково лвобережних районах замсть плуга й рала користалися сохою двох типв: беспередкова (однокнка, Чернгово-Сверський варант) на колесах (литовка, або полська). Комплекс знарядь збирання складався з серпа, коси, граблв та вил. Молотили цпом, на пвдн також ковзанкою й кньми, зрдка молотильною дошкою диканей, на вдкритих струмах у пол, у Полсс у гумн та клун; у пвнчних районах хлб пдсушувався в клунях. Зерно перероблялося на водяних лодейних (установлених на човнах або плотах) млинах, а також на втряках так званих тупчаках.

Тваринництво

Укранц розводили велику рогату худобу переважно сро степово та ншо порд, овець, коней, свиней, домашнього птаха. Переважала вигонна, а в Карпатах сезонна грничо-вдгнна форма випасу тварин. Бджльництво й рибальство грали в господарств пдсобну роль.

Укранський чумак перевзник вантажв на велик вдстан, особливо сол й риби на здорових возах мажах, запряжених волами. Значне мсце в господарств займали рзномантн промисли й ремесла ткацтво, поташний, гутний (виробництво скла), гончарний, сукновальний, деревообробний, шкряний та н.

Житло

Укранське житло. Будвля XIX столття

Розмальована пч. Подлля, початок XX столття

Докладнше: Хата

Традицйн сльськ поселення села, слободи, хутори вуличного, радального, розкиданого та ншого планування. Житло дореволюцйного селянства хати (укр. хати), глинобитн або зрубн, поблен зсередини й зовн були двох-трьохкамерними (типу хата покрову хата або хата покрову комора), а в бдняцьких господарствах однокамерними, з глинобитною пдлогою, чотирьохскатно солом'яно, а також з очерету або дранки на даху. У Полсся та в ряд районв Схдно Галичини житло залишалося аж до початку XX столття курним або напвкурним.

Основою житла дубов пдвалини, як лежать на кам'яному фундамент. Вдповдно до народних врувань житло вхдними дверима зорнтоване на пвдень, покуття на схд, а задня частина хати, вдповдно, на пвнч. Садиба ма традицйну для укрансько хати трикамерну будову.Сни виконують роль прихожо кмнати та господарського вузла. Наступна кмната називаться коморою. Це традицйно господарська частина укранського житла. Всередин комора залишалася небленою використовувалась переважно для збергання харчових запасв.

При наявност в рзних сторико-етнографчних районах локальних особливостей житла нтер'р був досить однотипним. При вход в хату праворуч або лворуч у кут розташовувалася пч, повернена устям до довго сторони будинку. По дагонал вд не в ншому кут, торжественному, прикрашеному вишитими рушниками, квтами, висли жеребцы, стояв стл (у бднякв нод скриня), на якому лежали хлб сль, накрит скатертиною. Уздовж стн вд стола розташовувалися лави для сидння. До печ вздовж тильно сторони примикав настил (пив) для спання, над ним висла вшалка (жертка). На стн або в кут при вход влаштовувався мисник для посуду. Протилежна вд входу стна, а також пекти часто розмальовувалися квтами, особливо якщо в отчизн була двчина.

Селянський двр мав залежно вд заможност хазяна одну або клька господарських будвель: хлв, повтку, комору, на пвдн загнчики для худоби т.н. Укранц жили також в численних мстах, передмстях мстечках. Житло бдних мстян малюсенько вдрзнялося вд сльсько хати. Заможн жили в будинках, нердко цегляних або кам'яних, з деклькома кмнатами (залою, кухнею, опочивальнею(спальнею) та н.), з анком або верандою, зовн нередко пофарбованими.