План порятунок Остапа (З твора Тарас Бульби)

Остап Андрй сини головного героя повст М. Гоголя Тарас Бульба. Вони майже однолтки, молод, дуж хлопц. Навчалися у Кивськй академ. Остап ледь не з дитинства мряв про Запорзьку Сч, клька разв кидав навчання, тльки погроза батька зробити його монахом на двадцять лт примусила його зробитися сумлнним учнем. За вдачею вн був суворим, не прощав образ. Батьков на його глузування сказав: За виду не подивлюся не зважу н на кого.

Андрй вчився просто, був мрйником, цнував красоту, не був байдужим до жнок. Нжншим вн був до матер. Одного разу хлопець познайомився з великолепною полячкою, хоч одержав за це тумакв вд челяд.

Если Тарас Бульба привз свох синв на Запорзьку Сч, швидко обо молодих козакв стали на добрм рахунку в козакв. Жваво влучно стрляли в цль, перепливали Днпро проти теч справа, за яку новачок приймався урочисто в козацьк кола.

Почався визвольний похд проти утискв пансько-шляхетсько Польщ. За один мсяць змужнли й зовсм переродилися пташенята, що тльки-но оперилися, стали чоловками. Риси обличчя х, у котрих до цього часу була видна якась юнацька мяксть, стали тепер грзними сильними. А ветхому Тарасу любо було бачити, як обо синв його були одними з перших.

Остапу нби на роду був написаний шлях битв подвигв. Вн був хоробрим, розважливим холоднокровним воном, через це його як мряв батько, у битв пд Дубно обрали курнним. Загинув мужнй вон, як герой, не промовивши й слова пд тортурами ворогв.

Андрй спочатку теж увесь поринув у чарвну музику куль клинокв. Вн не вмв розраховувати й обдумувати в бою, летв напролом часто создавав чудеса вйськово майстерност. Та доля звела його знову з колишньою коханою полячкою, яка опинилася в осадному мст. Красота двчини так полонила його, що вн забув про все про батька, про присягу, про втчизну. Це його й погубило. Андрй виступив у бою на боц полякв, проти свох козакв-товаришв, був покараний. Батько власноручно убив його за зраду, не дозволивши братов навть поховати його по-християнськи. Так безглуздо загинула молода сила, козацький цвт.

Були сини одного батька, та не одного нраву й не однаково дол. Тому й загинули один патротом, гером на славу втчизн, а другий зрадником на власне безчестя й горе батька.