Напишть мн-твр (5-7) речень ,який починаться словами:"Поез Василя Голобородька не

Не так часто лтературн твори викликають жваве обговорення серед мох однолткв. А поезя Василя Голобородька викликала, якщо можна так сказати, справжнй фурор. Перше, що спада на думку, якщо виника потреба схарактеризувати якось його творчсть, слово дивно. Вн пише дивн неочкуван тексти. До того ж усе в його творах дивним неочкуваним. Диву форма, вона близька до вльного, блого врша в нй простежуться темп, але нередко нема рими, нод цей темп раптово змнються, як змнються музична тема. образи в творца теж дуже неочкуван. Зелене волосся дощу, слова, якими ми мовчимо на самот. Все це так незвично, але так захоплююче цкаво.

Звичайн теми поет реалзу по-свому. Наприклад, поезя про дощ. Мабуть, врш про дощ писав кожен поет, навть початквц завжди звертаються до ц теми. Можливо, саме тому, коли бачиш у заголовку це слово, очкуш чогось очевидного, звичного опису природи. Але в Голобородька дощ накший. У його сприйнятт це зелене волосся, яке плете хмара, а в дощ вплетене все сам лричний герой, хата, дерева. если дощ скнчиться, все змниться (хтось набгаться, хтось напасеться). А хтось повернеться в дм, що теплий, немов гнздо. Таке сворденьке бачення одразу характеризу творца як талановиту, незвичну людину. Вн бачить свт по-свому пише по-свому, зовсм не так, як писали до нього. рчка теж вплетена в дощ, немов двоча стрчка, дерева... Здаться, лричний герой бачить вищу днсть, гармоню свту. Дуже свжим, новим здаться цей текст.

Схоже враження справля текст Ми йдемо. У цьому врш автор звертаться до одн з традицйних тем укрансько лтератури. Мен чомусь навть згадуються Каменяр Франка. Той самий вчний рух, вчний неспокй. Але Ми йдемо у Василя Голобородька дуже оригнальний врш. У його ритм вплетено рух, вдчутна динамка слова, рух думки, рух геров, рух слв рядкв загадково поднуються мж собою. Поет створю не тльки свй власний ритм, а й власн слова. Мен дуже сподобався образ тихомрйн села. З точки зору граматики, такового прикметника нема, а от з точки зору життя вн . Бо як накше назвати тих, мальовнич села? Дуже влучний ептет!

Я переконаний, що поезя ма бути неповторною, оригнальною, ма вдображати специфчне авторське бачення свту. Саме такою поезя Василя Голобородька. Я шкодую, що не познайомився з його творчстю ранше, бо вдтепер вн один з мох найулюбленших поетв.