твр з укрансько лтератури на тему чи легко бути лицарем

Як часто ми чумо вислови: "козацька вдвага", "козацька мужнсть", "козацька демократя", "козацьк закони"...
Хто ж вони, от козаки? Якими вони були? Яка хня роль в стор нашо держави?
Горд сини вльних степв, безмежно смлив, витривал, вольов, врн у дружб безпощадн до ворогв, з своми цкавими, оригнальними звичаями. Скажмо, если обирали (звернть увагу: обирали!) старшину, то змушували обраних схилити голову кидали в их груддям земл, щоб не гонорилися перед рядовим козацтвом. Або обряд поховання: загиблого козака клали посеред степу, цле вйсько козацьке проходило повз нього без шапок, бо в шапц кожен нс землю та висипав як данину пам'ят полеглому. виростали у степу висок могили.
Славилися ц горд лицар глибоким патротизмом безмежною врнстю вр християнськй. Можна було всю шкру козака порзати на паси, можно було розтяти груди вирвати серце (згадаймо псню про Морозенка), можна було посадити на палю, як замечательного Гордя Чурая, але не можна було зробити козака рабом.
Про це спвалося в пснях думах, про це писали письменники. Опоетизований проклятий, шанований зневажений поста перед нами Богдан у сяйв слави перемог в гркй смут поразок, суперечливий, але завжди вдданий Укран.
Славн лицар окремих повстань велико визвольно вйни за долю Украни Богун Кривонс, Залзняк Гонта. З дитинства захоплюмося ми горделивою незламнстю Тараса Бульби та його сина Остапа (Микола Гоголь "Тарас Бульба"). Схилямося ми перед мудрстю герозмом батька сина Шрамв (Пантелеймон Кулш "Чорна рада"). До того ж нередко трапляться саме таке: батько син. Козацьке лицарство як прапор передавалося з поколння в поколння. Восхвалять козакв Тарас Шевченко, присвячу м роман-епопею "Богдан Хмельницький" одноменну драму Михайло Старицький.
Прекрасн в свой монументальнй велич, вони, ц степов запорзьк лицар, не були, звичайно, янголами з крильцями. Не знаючи мри н в чому, вони не цуралися оковито, вмли пити-гуляти.
   Як бити, так бити!
   Як пити, так пити!
   (Тарас Шевченко "Гайдамаки")
Чесн вони, вони не нападали першими, але у свому правосудно му гнв жорстоко мстилися, тод вже не рахуючись н з чим. Мг козак кинути у кам'яне провалля малу дитину, народжену укранкою-не вльницею вд татарина (Знада Тулуб "Людолови"). Жорстоксть? Так! Але хто його зна, чи можна засуджувати х за це.
врнсть Укран, врнсть присяз часом межувала з жорстокстю. тарас Бульба вбива власного сина, якого кохання завело у табр ворогв. Гонта власною рукою рже свох скатоличених дтей (Тарас Шевченко "Гайдамаки"). це не черствсть (ми бачимо грк батьквськ сльози) - просто безмежна безкомпромснсть.
Та як би то не було, козацьке лицарство, закони Запорозько Сч - це найславетнша сторнка нашо стор. Тому ми пишамося ними. так би хотлося успадкувати все найкраще вд цих наших гордих предкв!

О проекте

твр з укрансько лтератури на тему чи легко бути лицарем

Добро пожаловать!