Твр роздум на тему: Чи можна вважати укранськ сторичн псн

сторичн псн та думи - жанри укрансько народно творчост. Дуже специфчний за походженням жанр думи. Вн притаманний тльки укранськй нацональнй культур. Появу укранських дум учен дослдники пов'язують з козаччиною. Боротьба козакв з завойовниками-турками, татарами, життя бранцв у турецькй невол, тягостный х побут на галерах, морськ походи козакв, козацьк повстання проти Польщ - ус ц под були мотивами укранських дум. 

До кращих укранських дум належать "Дума про козака Голоту", "Дума про Марусю Богуславку", "Дума про Самйла Кшку", "Дума про вана Богуна" та н. 

За змстом думи дуже подбн до сторичних псень, а за виконанням - до плачв, гласнь. Автори дум невдом. Ними переважно були учасники подй- козацьких битв походв. Кобзар, лрники, бандуристи пд супровд свох нструментв речитативом виконували х. Вд села до села, вд мста до м100 розносили вони вст про славу подвиги геров, х мужнсть, герозм гарячу любов до Украни. . Франко назвав думи й сторичн псн безсмертними пам'ятками, створеними генм самого народу. 

У вдтворенн подвигв геров у думах, як в сторичних пснях, реалзм поднувався з романтичним нимбом. Щедро використовувалися у думах та сторичних пснях народнопоетичн символи (орел, сокл - козак; крук, ворон - ворог; зозуля - мати, вдова), порвняння (скрива, як вовк, спогляда). У текстах дум трапляються заперечн порвняння: "Ой та то ж не пили пилили, Не тумани вставали, - Як з земл турецько, з ври бусурмансько, З городка Азова, з тягостно невол Три брати вткали". 

Стилстичну функцю уповльнення розповд в думах вдграють синонмчн повтори-тавтологя (дума-гада, гра-виграва). 

Мова дум, як й сторичних псень, збагачена постйними ептетами: кнь у козака завжди вороний; козак постйно у рус, в д, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; вн обороня землю християнську.