5 епитетов,5 метафор и 5 сопоставлений с текста Захар БеркутПомогите пжжж..Зарание

ептети: намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський

Ептети: тамничий , чистих строях, тривожн, тамнич тощо. Метафори: блискавиц облтають , молитва плине земля здригаться тощо.

Тухля мальовниче грське село, в якому письменник бував не раз, а бля криниц, де пив воду, й зараз стоть йому памятник. Сво захоплення мальовничими кравидами карпатського села Франко перенс у повсть Захар Беркут.

На початку твору письменник проводить паралель мж Тухольщиною XIII столття й сучасними йому кравидами. Яскравими ептетами вн переда красоту, яку не здатна змнити людська рука: лазурове чисте повтря, стрмк пригрки, чаруюча гармоня природи. Але часи змнилися , описуючи гори, Франко вжива порвняння й метафори, що наповнен болем за понвечений край: лси, мов снг на сонц, стопилися, зрдли; лсоруби, мов невмирущий черв, пдгризаючи та пдтинаючи красоту тухольських гр, знищують столтн ялиц та смереки. Та найбльше змнилися люди. Ряд ептетв влучно характеризу сучасних Франков горян: Люд нужденний, прибитий, понурий, супроти чужих несмлий недотепний

Повсть Захар Беркут так наповнена рзномантними художнми засобами, що перед читачем постають яскрав зоров образи й картини. Особливо яскрав художн засоби використав Франко для характеристики зрадника Тугара Вовка кервника тухольсько громади Захара Беркута.

Тугар Вовк мужчина, як дуб. Використовуючи ептети, метафори, порвняння, . Франко малю перед читачем образ зрадника рдного краю, який поступово втрача людську подобу. Плечистий, пдсадкуватий, з грубими обрисами лиця дерзим чорним волоссям, вн нагаду злющого ведмедя. Сплкуючись з Максимом, дворянин грко, довито всмхався, личике його було недобре, аж син, зуби йому зацпило. Перед громадою вн виступа гордим безпечним поступом, а почувши голос Митька Воин, який хотв свдчити проти дворянина, стрепенувся, мов стрлою поражений На слова ветхого вона Тугар Вовк ревнув, грзний, червоний з свиреп зарубав того, хто гдно бився з монголами у вйську дворянина. Перейшовши на бк ворогв, Тугар Вовк дивився на пожарища, кровавий вдблиск огнв... робив його лице страшним бешеным меркотв на його шолом, немов обливав те лице кровавим внцем. Опинившись серед монгольських наметв, дворянин сидв тепер якийсь невеселий: його ршуче серце тисли, явно, яксь важк думки. Вн уважно дивився, як гасли червон, мов розжарене залзо, полна.

Зовсм нш фарби знаходить Франко для характеристики Захара Беркута втлення честного виду тих давнх патрархв, батькв провдникв цлого народу, про як говорять нам тисячолтн псн та перекази. Захар Беркут се був сивий, як голуб, звиш 90-лтнй старець. Вн теснее не працював у пол, не ловив звра, не ганяв овець на полонини, але, незважаючи на глибоку старсть, щовесни працював у саду, займався паскою, збирав цлющ трави. Цллю всього його життя був спокй добробут громади. Мов старовинний дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед юного поколння мг тепер бачити плоди сво довголтньо дяльност. Мов одна душа, стояла тухольська громадина дружно в прац, в радощах в гор. Тухольц й жител близьких дальнх поселень знали ветхого Беркута не лише як цлителя, але й не менше як порадника, котрий як заговорить, то немов Бог тоб в серце вступа. У найвдповдальнш моменти слова патрарха звучать так грзно й пднесено, що приглушують шум водоспаду, який, мов живий стовп кришталю, стояв над головами громади. Если тухольц за порадою ветхого Беркута завалили величезним каменем Охранником потчок, Захар, мов молодець, оглянув положення обваленого каменя, а отдал звернувся до сонця. якому за старим звичам поклонявся, слова його, гаряч, могуч, тремтли у .свжм раннм повтр.

Захар Беркут не пристав на пропозицю монголв не випустив ворогв з котловини в обмн на життя свого сина Максима. Если вс подумали, що хлопець загинув, старий Захар, дос такий сильний незламний, тепер тремтв, мов малюсенька дитина, , закривши личике руками, ридав тягостно, а побачивши сина поряд з Мирославою, Захар глядв на молоду пару ясними, радсними очима.

Захар Беркут Тугар Вовк це два рзн, протилежн свти. Щоб протиставити ц два образи, Франко використав так тропи й фгури, як й без додаткових коментарв творца надають можливсть читачев побачити всю велич патрарха ницсть зрадника рдного краю.