Допоможть будь ласка , даю 30 б. Написати твр на одну

]
Тарас Шевченко, як бльшсть поетв-романтикв, захоплювався герочними сторнками стор нашо держави. Гортаючи Кобзаря, часто потрапляш на заглавия, як розкривають свтогляд, думки вподобання Шевченка: Тарас Трясило, Гамаля, Гайдамаки. Кожен з цих творв яскраво змальову розкрива образи ватажкв повстанських рухв, як боролися за визволення уярмленого народу вд жорстокост крпосникв.



Треба поглянути на Украну очима тих часв, щоб зрозумти мотиви, як керували людьми, спонукали х до певних дй. Роздроблена Украна, поделена мж двома державами, як пригноблювали населення, знущалися, вбивали, катували старих, малих. Нам, сучасникам, важко збагнути: як може людина так чинити проти ншо людини, нехай навть нижчо за соцальним статусом?

Не залишили байдужим трагчн сторнки стор нашо держави Тараса Шевченка. З великим болем у серц змалював вн долю поневоленого, розпятого народу у свой поем Гайдамаки. З великою симпатю любовю зображу вн повсталий люд, серед нього особливо вирзняються його мужн ватажки.

Центральне мсце у твор вдведено Максиму Залзняку людин непересчнй, смливй, завзятй. Вн улюбленець народних мас, патрот, який обожать свою крану, його шанують уславлюють ус без винятку, особливо простий народ. З любовю посмшкою в серц говорять про нього повстанц: У нас одна старшина батько Максим. А як же накше, коли вн дйсно багатьом з их замнив батька, як рдна людина, зрозумв роздлив хн горе. Кобзар Волох спва про нього:

Наш отаман,

Орел сизокрилий!

Нема в його н осел,

Н саду, н ставу

Та й навщо вони йому, коли в серц ма вищу, бльшу мету визволення народу з рабства.

Суворими, трагчними барвами змальовано ншого героя поеми вана Гонту. Складний, суперечливий образ, який спонука замислитися над його вчинками.



Читаю рядки поеми, в яких зображено Гонту в Уман пд час битви, захоплююсь його смливстю, несамовитстю завзятстю у боротьб з ненависним ворогом. в мох очах Гонта герой, патрот сво Батьквщини. Але ось вн убива власних дтей, заслплений дею, невблаганний. Тепер Гонта кат, який нчим не вдрзняться вд полякв-крпосникв, як так само вбивали н в чому не виних дтей, проте не свох чужих. По-рзному можна дивитися на цю сумну подю в житт героя. Але незаперечним залишаться той факт, що для вана Гонти любов до Украни переважила на терезах його дол. Вн усе вддав заради щасливого майбутнього, навть власних дтей (хоча це важко зрозумти). Сумом тугою сповнен його слова у момент поховання хлопчикв:

Сини мо, сини мо!

На ту Украну

Дивтеся: ви за не

Й я за не гину.

Але чи змнив би вн сво д, якщо можна було час повернути вспять? Размышляю, що н.



Минули т страшн часи, вдгримла Колвщина. Але в памят народнй навки залишилася згадка про славних синв Украни, як не пошкодували власного життя заради вльно щасливо дол народу.

          Неповторний свт дитинства в поезях Лес Укранки
    Кажуть, що поет формуться у дитинств. Маленька тендтна двчинка мряла про надзвичайну дивну казку (врш Мр). Вк лицарства шляхетних вчинкв приваблював не одне поколння юних романтикв. Однак у Лес Укранки сво бачення доби мужнх вонв, лицарських турнрв: Тльки удивительно, що не принци. Тамницею укрит. Не вродлив королвни Розум мй очарували. Двчинка гортала малюнки лицарських романв. приваблювати не переможц лицарських подинкв, котр промовляли свирепо Здайся!, а переможен. Нехай вони розпростерт, до земл прибит списом, але з уст зриваться горделива вдповдь: Убий, не здамся!
    Маленька двчинка Леся вже тод, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливсть. Вона поважана тих, хто навть пд загрозою смерт не хотв здаватися. Можливо саме в них вона вчилася велико мужност. Ця мужнсть знадобилася й у житт, допомагала боротися з власною недугою та життвими негараздами.
     В ншому врш Як дитиною, бувало маленька мрйниця Леся виступа мужньою горделивою двчинкою. Рокот вд падння не викликати слз. Вона тихо вставата нколи не скаржилася на бль вд забиття:
                   Що болить? мене питали.
                    Але я не сознавалась
                    Я була малою горда,
                    Щоб не плакать, я смялась.  
     Такою була поетеса в дитинств. Вона поважала в людин гордсть силу духу. Сльози Леся, як лрична героня врша, вважала слабкстю. Але минув час, вже доросла Леся переглянула сво погляди. Щоб не скнчилася драматична ситуаця злим жартом або не зрвалося з уст вдливе зауваження:
                                  Безпощаднй збро смху
                                  Я боюся пддаватись,
                                  , забувши давню гордсть.
                                  Плачу я, щоб не смятись.
        Характер Лес Укранки сформувався в дитинств. Просто з дитинства вона ввйшла в лтературу як символ мужност, стйкост, нездоланност людського духу.