Допоможть!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!7 клас)))Твр на тему,,Якби я зустрвся з Климком"Григр

Повсть Григора Тютюнника Климко переносить читача у тяжк часи фашистсько окупац Украни, вдкриваючи дещо призабуту сторнку нашо стор. Головний герой твору Климко це хлопчик, що йде за багато клометрв про сль, щоб потм продати та врятувати вд голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям себе з ином.

Климко вдважно йде дорогами вйни, сповненими небезпек, перемагаючи в соб ужас, перемагаючи нколи фзичне безсилля та хворобу. За вком вн був нашим однолтком, тому так боляче вдчуваш серцем ус його страждання, вражашся його витримц недитячй мудрост. А ще, здаться, неначе примряш на для себя ту важку подорож Климка вчишся у нього ршучост та милосердю .

Це милосердя беззахисних дтей вйни стало головною темою повст. Автор розповда про зустрч на рынок Климка та Зульфата з свою вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиход. З цього часу у друзв з'явилося благородне бажання допомогти й, вони беруть на сво слабк плеч ус турботи про Наталю Михайлвну з Олею, стають х опорою. Саме опкуючись х життям у першу чергу, вируша юний герой новели Климко у далеку дорогу.

Климко з шевцем ряту пд час облоги на рынок незнайому двчину вд Нмеччини, хоч мг розплатитися за це життям. ми розуммо, що справжн люди залишаються людьми навть в екстремальних ситуацях, виявляючи спвчуття й милосердя до нших.

Пзнше ми бачимо Климка пд час перебування у ттки Марини, яка виходжувала його в гарячц хотла навть залишити в себе всиновити. Але хлопчик, хоч йому подобалося у добросердечно жнки, не погодився, бо вдчував вдповдальнсть за життя дорогих йому людей. Мен здаться, що у цьому епзод дуже виразно показуться доброта самовддансть людсько душ мох спввтчизникв-укранцв.

Та найважлившим, на мй погляд, заключний епзод новели повернення Климка з торбиною сол на станцю, допомога радянському полоненому смерть хлопчика. Псля небезпечно дороги, псля важких випробувань, сповнений радстю, повертався назад Климко з дорогоцнною сллю. тут пдстерегла хлопчика невблаганна погибель, як пдстергала вона на тих вонних дорогах багатьох його сверстникв. Та навть у цю судну годину Климко поста людиною, що дба не про для себя, а про нших. Забувши про небезпеку, вн показу радянському полоненому вону, куди вткати. Тут скосила його черга з нмецького автомата: Вн уп'явся пальцями в джурку на грудях, тихо ойкнув впав. А з пробитого мшка тоненькою цвкою потекла на дорогу сль....

Перед очима ще довго 100ть ця цвочка сол, а серце заповня безмежна туга любов до хлопчика з безкорисливою, милосердною вдчайдушною душею, що жила для добра. Любов до всх дтей вйни, як виявляли таке милосердя, яке й дорослим нколи було не до снаги.