твр на тему-"пснярка Маруся Чурай".Помогите пожайлуста.Безотлагательно!!!

Знаю что её хотели казни за то что уничтожила своего возлюбленого за то что женился на иной. Богдан Хмельницкий послал посланика чтоб тот доложил что её нельзя убивать из за того что складает очень хорошие песни.

Був тихий райок. Життя набирало свого звичною темпу Я стояла бля вкна слухала псню, що долинала вд сусдв. Це по радо звучала псня "Ой не ходи, Грицю..." Вдома псня легендарно Марус Чурай.
Маруся Чурай... Прославлена укранська пснярка, яка жила у XVIII столтт в Полтав. Про життя нам вдомо злее з легенд переказв, а ще з псень. Бо сторя не донесла до нас документв з життя двчини, нам вдом злее псн, як полонили серця не одного поколння укранцв.
псн як перло многоцнне.
Як удивителен скарб серед земних марнот.
(Л. Костенко "Маруся Чурай")
сьогодн звучать в Укран псн "Засвистали козаченьки", "Вють втри, вють буйн", "шов милий горонькою", "Грицю, Грицю, до роботи" та багато нших. Ц псн називають народними, а це найвищою оцнкою творчост поетеси пснярки Марус Чурай.
За легендами та переказами, Маруся дитина Гордя Горпини Чурав. Гордй Чурай смливий, мужнй козак, якого стратили у Варшав поляки, если вн потрапив до их у полон. Мати жила з дочкою у Полтав. Двчина була дуже гарною малюсенька талант до поез, складала псн про Полтавський козацький полк, про його бойов походи, про почуття матерв, коханих, дтей, як чекали козакв з битв походв. Кажуть, що Маруся була напрочуд прекрасною двчиною малюсенька чудовий глас, що слава про не йшла по всй Укран. Тому склали про не перекази, як дйшли до нас.
Розповдають нам псн про Гриця козака, якого полюбила щиро Маруся, але хлопець зрадив двчину, а про х нещасливе кохання були складен Марусею псн.
Про життя Марус Чурай розповдають твори наших письменникв. Серед них сторичний роман у вршах Лни Костенко "Маруся Чурай".
З поезю, яка ось уже три вки ходить по нашй земл, можна ознайомитися з книжки "Двчина з легенди Маруся Чурай", яку видано в Укран 1974 року. Це диний дар укранського народу свой безсмертнй пснярц.
Ой у пол втер в,
А жито полов,
А козак двчину та й врненько обожать,
А зайнять не-посм
лунала псня по радо полонила нашу уяву й наш серця. мен здаться, що не так теснее й важливо, була Маруся Чурай сторичною особою чи легендарною. Головне те, що псн спва люд в третьому тисячолтт.