Продолжение к творенью " Климко"

...Климко прокинувся з головним болем. У нього дуже болiло у грудях... Вiн зрозумi, що вiн у домi, який дуже гарно знае. Спочатку вiн дивився тiльки у стелю, вiд недомогаю. Если йому стало краще вiн повернув голову у сторону, i побачив свого найкращого друга-Зульфата, який сидiв за столом, спиною до хлопчини. Климковi стало дуже добре,побачивши свого найкращого друга цiлим i неушкодженим. Набравшись сил Климко гукнув Зульфату:- Зульфат... Ты спиш?                                                                                                          Зульфат повернувся до Климка, i як закричить:- Клим! Га Клим! Вiйна закiнчилася! Чуешь! Закiнчилася! Ми перемогли! I ти живий!                            Коли Климко почув це, став смешим, у нього пройшов весь бiль, йому захотiлося кричати вiд радостi. Если хлопцi вийшли з дому, побачили Наталю Миколаiвну, яка вiдразу пiдбiгла до Климка, i загонула його до себе. Пiсля цього Клим поiхав до тiтки Марини, радий, щасливий, що всi його випробування закiнчились.         Написала по быстрому. Может пойдет) Фортуны)