План характеристика образу Павлуся з твору "Скарб" Олекси Стороженко.

Павлусь головний герой оповдання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житт людини, яка живе злее для себе не згрва свом душевним теплом нших, яка безглуздо безцльно прожива свй вк. Павлусь, диний син у отчизн, рс зманженим, залюбленим матрю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не промерз, навесн влтку шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нчого не вм робити, батько журився: Що з ним станеться, як ми помремо? Мати мала рацю, если сказала: Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки. Псля смерт батькв за Павлусем наглядали наймит наймичка. хоча вн уже й парубком став, а все чекав, если хтось за нього зробить. Павлусь за весь денек пари з рота не пустить; хоч би часом чого схотв, вже не попросить: якось йому слово важко вимовити. на вечорниц йому йти не хотлося, скарб шукати вдмовився, бо звик лише сти та спати. За це окрестили його Лежнем. Навть грушу зрвати не мг: Бсов груш, пробубнить, як спл, над самснькою головою висять, н одна ж то не впаде у рот. А потрусити дерево важко. У сел Павлуся вважали щасливим: нчого не робить, а все ма. Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рдно матер, не треба кладу шукати, сам скарб його знайде. хоча люди заздрили Павлусев, жити так, як вн, не хотли. Думаю, шо шасливим не був Павлусь. Цитатна характеристика Павлуся Скарб Стороженко Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з малюсенькою дитинкою. Було власними руками году, а вн, телепень, тльки глита та, як той пуцьврнок, знов рот роззявлю. Як кладе його спати, то сама стеле, роздяга, хрестить, ще й котка спва, неначе над годовничком. Опис Павлуся Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки бл та нжн, як у панночки. Зроду не то, щоб цп або косу у руках подержав, не взявся й за лопату, щоб одгребти снг од порога, або за вник, щоб вимсти хату. Щастя, як горох з мшка, так сиплеться на нашого Павлуся, сбор у його луччий, як у других, корв нема ялових Павлусь за весь денек пари з рота не пустить; хоч би часом чого схотв, вже не попросить: якось йому слово важко вимовити. Тльки йому й роботи, що цлснькй денек сть (а лопав здорово) та спить. Поспить на перин, лзе на пч поспати ще у прос. Пообда знов куня Лучалось, наймит вернеться з поля навдаться до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах. Якби вечорниц збирались бля мо хати, то, може б, пшов. Се мй скарб, се мен Бог у вкно вкинув! А що? Найшлась двчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь дточок покрних, працьовитих, не таких, як вн пудофет. вку йому таки чимало протяг Господь: до блого волосся доспався. Спав, почивав, аж поки навки не заснув. План до характеристики образу Павлуся Скарб Стороженко 1) Павлусь диний синок у заможнх батькв. 2) Зовншнсть портрет героя. 3) Создатель про Павлуся. 4) Риси нраву Павлуся: а) ледачий; б) примхливий; в) байдужий; г) егостичний. 5) нш риси Павлуся: а) любов смачно пости поспати; б) вдсутнсть друзв, постйна самотнсть; в) ставлення до батькв, наймитв, парубкв, дружини, дтей. 6) Чи щасливий Павлусь? так