плз сочинение на тему 039;039; життеви уроки в байках Григория Сковороди039;039;

На каком языке?

украинский

Спадщина Григоря Сковороди дуже рзномантна. Вн залишив свом нащадкам, тобто нам в тому числ, прекрасн лричн врш та романси, флософськ трактати, глибину змсту яких не дослджено вповн й дос, афоризми, як не втрачають несли не втратять сво актуальност... Ус ц твори мають надзвичайну художню змстову цннсть, та не менш мен подобаються байки Григоря Сковороди.

До того, як в Укран розпочав свою дяльнсть Григорй Сковорода, байки ще до ладу не снувало. Маю на уваз, що окремого жанру як такого не було, хоча у свтовй лтератур ми знамо байки Езопа, Саад та нших. Проте прекрасн твори закордонних байкарв не були повнстю придатн для укранського читача з багатьох обстоятельств. По-перше, байка твр алегоричний, тож алегоря ма бути зрозумлою читачев. Якщо уявити соб, що сну певний код, ключ, за яким читач розшифрову закладений у твор пдтекст, то для байок таким ключем , безумовно, народний нрав, особливий тип мислення. Крм того, одн й т сам тварини (а в байках, як ми пам'ятамо, замсть людей дють тварини, як й уособлюють людськ риси) в рзних культурах могли позначати рзне. Наприклад, змя у нашй традиц символ пдступност, а у схднй знак мудрост. Тож нагальна потреба в створенн укранських байок була беззаперечною.

Мен дуже подобаться байка Г. Сковороди "Голова Тулуб". У нй письменник порвню людей, як вихваляються зовншнм, та тих, хто збагнув неоцненнсть та важливсть внутршнього свту людини. Пихатий Тулуб вихваляться перед Головою свою одежею, своми розмрами свом нколочено важливим значенням, тод як Голова розум (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давн римляни, борода не створю флософа. Тобто зовншн риси не варто ставити вище за внутршн, духовн. Цкавою видалась мен байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвдчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто лта, а той, хто просто сда..." Про значення титулв (точнше майже повну вдсутнсть того значення) розповда нам байка "Олениця та Кабан", у якй Кабан став бароном, проте залишився "свинею" як в прямому, так в переносному значенн... Прекрасну флософську дею сродно прац Г. Сковорода висловив у байц "Бджола та Шершень".