твр-роздум на тему почуття власно гдност

У житт кожна людина зустрчаться з красотою пдлстю, радстю горем. У житт бувають пиршества, веселощ, але й години страждання вд якогось пламенея. Душу бентежить то всепоглинаюча любов, то вдчуття огиди до певних явищ у житт. Бувають так моменти в житт, если треба вд чогось вдмовитися заради рдно людини, а на чомусь слд принципово наполягати. Треба пднятися мощью свох думок, переконань над почуттям емоцйними поривами з одню метою не принизити н для себя, н тих, хто поруч.

Усе це вимага людська гднсть. Народна мудрсть стверджу: "Вд спраги умирай, але гдност не втрачай". Треба з гднстю жити, працювати, переживати радсть горе, з гднстю зустрчати свою останню годину.

Гднсть це разумна влада тримати для себя в руках. Благородство тво людсько особистост виявляться в тому, наскльки мудро й тонко ти зумв визначити, що гденьке що негденьке. Гденьке повинно стати суттю тво власно культури, негдне хай виклика презирство й огиду.

Гдна людина завжди прекрасна, бо вона не дозволя соб бути негарною завдяки низькому вчинков чи пдлй думц. Можна мати прекрасну зовншнсть, але ця красота буде тльки зовншньою, без внутршньо краси така людина нкого не зацкавить, не приверне увагу людей порядних, нтелгентних. Тому не слд, звичайно, забувати про зовншню красу, але треба дбати про внутршню душевну, а це може допомогти зробити тльки почуття власно гдност.