Твр про усну народну творчсть

Джерела народно поетично творчост, або фольклору (вд англйського folk1оге народне знання, народна мудрсть), беруть початок у далекй давнин. У т далек часи люди не вмли писати, тому вс сво знання передавали в усних оповданнях. Народна мудрсть знайшла вдбиття й в творчост.

Варто вдзначити, що фольклор це не тльки мистецтво слова, усна поезя. У ньому також присутн елементи театралзац жести, нтонаця, ммка, тому що все виконуться наживо. Нердко невдмною частиною псень танець. Таким чином, усна народна творчсть органчно подну в соб характерн риси деклькох видв мистецтв.

Завдяки тривалому шляху сторичного розвитку, у фольклор знайшли вдображення рзн сторони життя народу, фольклор вдрзняться жанровим багатством розматстю. Це прислвя й приказки, загадки й казки, календарна й смейно-побутова обрядова поез, билини, легенди, перекази, а також балади, сторичн й лричн псн, драматичн добутки, частвки, дитячий фольклор

Крм загальних жанрв, таких, як казки, загадки, прислвя, у фольклор кожного народу тльки йому властив рзновиди. Так, тльки в укранськй народнй творчост снують коломийки й щедрвки.

У фольклор дуже велике значення мають традиц. Це виражаться в тому, що протягом багатьох сторч збергаться вдносна стйксть словесного тексту наспву й нраву виконання, сюжетних лнй геров, виразних засобв форм. Тобто вд поколння до поколння текст передаться без стотних змн. У итог цього, по записах, зробленим збирачами фольклору в XVII-XIX столттях, можна скласти уявлення про думи XI-XIII сторч або про сторичн псн, складених 500-600 рокв вспять.

Усна народна творчсть ма важливе пзнавальне й естетическое значення