Цитатна черта образу пан де Реналь з твору "Червоне та Чорне

Пан де Реналь дружина мера м100 Верьера, мати трьох синв. Життя протка спокйно безтурботно. Вона не цкавиться справами чоловка справля враження простушки. Але Жюльн Сорель, опинившись в будинку Реналей в якост наставника-гувернера, вдразу ж зверта увагу на пан де Реналь, яка вдрзняться навною грацю, чистою живою. Луза не обожать свого чоловка. До Жюльна вона ще не знала пристраст. Але всепоглинаюче почуття до молодого гувернеру перетворю г-жу де Реналь в палку самовддану жнку. Сила ц любов настльки велика, що вона здатна подолати егозм Жюльна, облагородити його внутршнй свт. Я вся одна суцльна любов до для тебя. Навть, мабуть, слово любов це ще занадто слабо. У мене до для тебя таке вдчуття, яке тльки хба до господа можна живити: здесь все благоговння, любов, слухнянсть Жюльн усвдомлю, що це не просто скороминущий звязок з замжньою жнкою, це щось бльше. У ньому зароджуться у вдповдь високе почуття. Але честолюбн задуми Жюльна спонукають його розлучитися з пан де Реналь. Лист, який Луза посила маркзу де Ла-Молю, мстить шокуюче ззнання в любовному звязку з Жюльном Сорелем. Лист напвбожевльного нраву, написаний в стан афекту, був всього-на-всього спробою пан де Реналь перешкодити шлюбу кохано людини з ншою жнкою. Бднсть жадбнсть спонукали цю людини, здатну на неймоврне лицемрство, спокусити слабку нещасну жнку таким шляхом створити соб деякий стан вибитися в люди Вн не визна жодних законв релг. Сказати по совст, я змушена думати, що одним з методв досягти успху для нього зваба жнки, яка користуться в будинку найбльшим впливом. Луза нчого не може змнити у власнй дол, але бажання щастя виявляться непоборним. Любовне безумство пробуджу в нй силу духу, про яку вона ранше не пдозрювала. Псля вироку Жюльену пан де Реналь домагаться зустрч з засудженим на страту коханим. Жюльн повертаться в свох почуття до Лузи Його в кнц життвого шляху потягнуло до незлобивост простот. Жюльн немов сповдаться пан де Реналь: У т колишн часи, если ми бродили з тобою в вержйскх лсах, я мг би бути такий щасливий, але бурхливе честолюбство захоплювало мою душу в яксь невдом отдал. Замсть того щоб притиснути до серця цю чарвну ручку, яка була так близько вд губ мох, я разрешав майбутньому забирати мене вд для тебя; я весь був поглинутий незлченними битвами, з яких мав вийти переможцем, щоб завоювати якесь нечуване становище Н, я, напевно, так би й помер, не дзнавшись, що таке щастя, якби ви не прийшли до мене сюди, в вязницю . Почуття пламенея втрати настльки велике, що через три дн псля страти Сореля пан де Реналь помира, обймаючи свох дтей.