герочна боротьба русичв проти монголо-татарських нападникв поможть скласти твр!)

Галицько-Волинське князвство було одним з найбльших князвств перхвалу полтичного роздроблення Рус (1199-1392). Найбльш впливовим дворянином того часу був Данило Галицький. Вн доклав багато зусиль для змцнення Галицько-Волинського князвства. До його складу входили галицьк, перемишльськ, Звенигородськ, теребовлянськ, волинськ, луцьк, полськ, земл, а також територ сучасних Пдляшшя, Подлля, Закарпаття та Молдав. Кив також був у склад Галицько-Волинського князвства. Коли напали татари, захист Кива вн доручив тисяцькому Дмитру. 1239 року монголи захопили Чернгв, Путивль, Глухв, Канв, Переяслав, а 1240 року Кив. Тисяцький Дмитро потрапив у полон. Полтична мудрсть Дмитра виявилася в тому, що вн порадив хану Батию залишити Галичину йти в Угорщину: Не затримуйся в земл цй довго, час тоб на угрв теснее йти. Якщо ж будеш затримуватися, земля та сильна, зберуться на тебе не пустять в землю свою. Про те разговаривав йому, оскльки бачив землю Руську, яка гинула вд нечестивого.

Вйська монголв увйшли в земл Галичини та Волин 1241 року.

Три тумени (30 тисяч) монголв на чол з Байдаром вдерлися в Польщу, а основн сили (до 70 тисяч ос.) пд кервництвом Батия, Кадана Субедея псля триденно битви захопили Галич пшли на Угорщину.

Князь Данило Галицький в той час перебував в Угорщин, створював антиординську коалцю.

Хан Батий висунув ультиматум передати земл Галичини Золотй Орд, не бажаючи змцнення й посилення Галицько-Волинського князвства, бо розумв, що на той час це найбльш впливове князвство, яке може створити йому загрозу. Не маючи сил протистояти монголам, Данило змушений був визнати сюзерентет Золото Орди в 1245 роц, але його мудрсть досвд, дипломатичнсть зробили свою справу (хан Батий вважав його свом другом), вн зберг Галицько-Волинське князвство вд руйнац.

2. Повдомлення вчителя укрансько лтератури. сторична база повст Захар Беркут

Редакця журнальчику Зоря 1882 року оголосила великий конкурс на кращий сторичний твр. . Франко брав у ньому участь, 1883 року повсть Захар Беркут була опублкована в журнальчик. В основу сторично повст письменник поклав под про те, як волелюбний люд Русько земл боровся з монголо-татарськими загарбниками.

Завдання сво як письменника . Франко вбачав у малюванн людсько душ в поривах, пристрастях, змаганнях, трумфах упадках; чим живше митець на данм сторичнм тл змалю свох геров власне як людей, а не манекени в сторичних костюмчиках, тим кращий тривкший буде його твр.

У передмов до твору . Франко висловив так думки: Повсть сторична  се не сторя. сториков ходить передовсм о вислдженнях правди, о сконстатовання фактв, натомсть повстяр користуться тлько сторичними фактами для свох окремих артистичних цлей, для воплочення певно де в певних, живих, типових особах. Освчення, черта, мотивування груповання фактв в сторика в повстяра зовсм вдмнн: де сторя оперу аргументами логчними висновками, там повстяр мусить оперувати живими людьми, особами.

Праця сторична ма вартсть, если факти в нй представлен докладно в причиновм зв'язку; повсть сторична ма вартсть, если основна дея зможе заняти сучасних живих людей, то означать, если сама вона живая й сучасна.

Про свою боту над створенням твору Захар Беркут . Франко в лист до М. Павлика писав: Я пишу повсть сторичну, з XIII вку (напад монголв)... стараюсь, на пдстав тих немногих актв сторичних по давн громадське життя, показати життя самоуправне, безначальне федеральне наших громад, боротьбу... з руйнуючою мощью монголв.

Монголо-татарськ орди, очолюван внуком Чнгсхана Батим, захопивши Кив, прямували через Карпати в Угорщину. Батий огнем мечем плюндрував землю Галицько Рус. Горли села м100, залит людською кров'ю. Але руський люд мужньо боронив рдну землю. Знищити саму Русь завойовники не змогли. З Галицько-Волинського лтопису . Франко брав скуп вдомост про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, хнй перехд через Карпати.

У переклад, записаному вд Михайла Гасинця з Закарпаття, йдеться про один з епзодв боротьби: Русини пдрубали дерева, наклали купи камння воду перегородили. Если татари шли в той глибокий звор, тод люди т пдрубали дерева, камння воду пустили за одним свистом. То всього почало гучати, стрляти вибило много татар...

Письменник обрав для свого твору Тухольщину недарма. Прекрасн карпатськ кравиди, чарвна природа, люд, славний свою герочною сторю. Село Тухля, про яке пише . Франко, сну насправд. Воно розташоване в мальовничй, порослй лсами мсцевост, неподалк м. Стрия на Льввщин. Але под, описан, в повст, вдбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджу сам создатель, ...у стн могутнього Зелеменя (гора на пвнчному сход вд сучасно Тухл, висота 1177 м).

ето из моей книжки