анкета черта Михайла Коцюбинського!

Михайло Коцюбинський бографя 
Народився 17 вересня 1864 у Внниц у отчизн бюрократа.
Навчався в Барськй початковй школ (1875 1876), Шаргородському духовному училищ  (1876 1880).
Псля закнчення Шаргородсько семнар у 1880 Михайло Коцюбинський похав до Камянця-Подльського, маючи намр навчатися в унверситет, але ця мря не здйснилася через матеральн обставини, але вн продовжував самотужки навчатись.
У 1885 р. увйшов до пдпльно Молодо громади, за що був притягнутий до судово вдповдальност.
У 18861889 вн да приватн уроки продовжу навчатися самостйно, а 1891-го, склавши дремлет екстерном при Внницькому реальному училищ на народного учителя, працю репетитором.
Почав друкуватися в 1890 р. льввський дитячий журнальчик Дзвнок опублкував його врш Наша хатка.
18921896  працював у склад Одесько флоксерно комс, яка боролася з шкдником винограду. 
Потм працював у Криму. Вд листопада 1897 до березня 1898 обймав рзн посади в редакц житомирсько газети Волинь.
1898  перехав у Чернгв, де займав посаду дловода при земськй управ. В Чернгов зустрв Вру Устимвну Дейшу, яка стала його дружиною врним приятелем та помчником.
Брав активну участь у культурному житт мста, влаштовував лтературн вечори, пдтримував письменникв-початквцв.
Постйн матеральн нестатки, конфлкти з владою та ще постйна зажура частью кохано жнки, Олександри ванвни Аплаксно, молодшо за нього на 16 рокв пдрвали здоровя письменника.
 У 1907 р. з анонмного листа дружина дзналася про стосунки чоловка з Аплаксною та примусила його дати слово не кидати родину. 1911  Товариство прихильникв укрансько науки штуки призначило Михайлу Коцюбинському довчну стипендю в розмр 2000 крб. на рк, щоби вн мг звльнитись з служби. Проте письменник почував себе дедал грше.
 Його истязали астма  туберкульоз. Через потребу в лкуванн Коцюбинський вдвдав талю (острв Капр) й нш крани вропи.
Помер 25 квтня 1913 року в Чернгов.
Твори Михайла Коцюбинського:
Харитя (1891)
На вру. Повсть (1891)
Маленький гршник (1893)
Помстився (1893)
Казка Хо (1894)
На крилах псн (1895)
Для загального блага (1895)
Вдьма. (1898)
 По-людському (1900)
Дорогою цною (1901)
На камен (1902)
етюд Цвт яблун (1902)
Пд мнаретами (1904)
Смх (1906)
Вн де! (1906)
 Persona grata (1907)
В дороз (1907)
Intermezzo (1908)
Дебют (1909)
Fata morgana (1 ч. 19021903, 2 ч. 1910)
Сон (1911)
Тн забутих предкв (1911)
Подарунок на менини (1912)
Похвала життю (1912)