Цитатна черта ЗЕМЛ повст О.Коцюбинська "Земля"

Сава Вн був високий ростом, вищий вд свого брата, але нжно збудований, як мати. З лиця подобав також на не був би гарний, если б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у соб щось зимного] й несупокйного. З його нжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро вдтручував вд для себя. Глаз сих не наслдив вн ан вд тата, ан вд мами. Коли оч вонки були дзеркалом само доброти серця й чесноти, погляд у Марйки м'який, звичайно глибокий зажурений, в усмху несказанно лагдний гарний, то його оч, велик й сив, не мали нчого спльного з його дитинячо-молодим обличчям. "

"Вдколи з нею(Рахрою) сходиться, 100 з денька на день грший, лнивший твердший, справля всм лише гризоту та жалко."

"Але вн - то вже нша галузь. Росте й горнеться кудись... та не до благого й не до нас. Вн роботи боться, йому танець у голов. Зо стрльбою ходив би денек нч по пол й по лс, а про хату дума лише тод, если мамалиа на кружок вивернеться. Йому однаково, чи продукт поний, чи н,- коби йому спрага не допкала. Йому однаково, яка погода надвор, чи се земл збжжю по добру, чи се бджолу не вбива,- коби вн у свох збитках мав гаразд, коби йому меду довол, аби потайком з горвкою змшати та бог зна з ким випити!"
"Тато його не дозволяв йому курити, бо сам не курив, а Григорй усе приносив йому пачку з Гоппляцу, як знав, що в нього вже тютюну не стало, а вн хотв курити. В тата пив вн горвку лиш 3-4 рази до року - на рздво, на Великдень, на храм на Новий рк або в м'ясниц,- а здесь частували його не раз не два, а по клька разв до тижня. А вже найлпша була для нього Рахра... "

Михайло каже про Саву "Вн ще дурний, наш малий, трохи впертий, але вн добрий хлопчисько!"

Рахра. Лнива до розпуки, пленталася цлими деньками бездльно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало й в оч, особливо ж дрб, або ставала там, де аздин блили сво полотна, щоб опсля, при вдповднй нагод, з одного або иного затягнути незамтно пд пахву."Сором нам робиш, Саво! Ти любиш двчину пусту, що на не н один порядний хлопець у сел не глядить, що нхто порядний за жнку не взьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на зуби й на рот! Як клубки з м'яса стоять й в лиц! Чи вона чим причарувала для тебя? Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а оч, як у чортиц або у голодно собаки!"(Михайло разговаривать Сав)

вонка."...оч вонки були дзеркалом само доброти серця й чесноти..."  

"Його сильн, залзн руки, чорн та тверд, заворушилися незамтно" 

"Гарна була земля....вонка любив . Вн знав в кожнй пор року в рзних настроях, мов для себя самого. Вона пригадувала чоловка жадала жертви.

Як була люта, боявся бльше, як почорнлого неба, що вщу тучу."

Марчка. "...погляд у Марйки м'який, звичайно глибокий зажурений, в усмху несказанно лагдний гарний..." 

"Одначе тонке, нжне обличчя з ясними лагдними очима усмиряло враження занедбаного вигляду."

"Була се бессильна, ще довол молода жнка з нжними рисами обличчя, на якм за першим поглядом було пзнати, що тягостна, ненастанна праця й жура, що гнтила , надали п'ятно старост."

Докя. " висока стать держалася вправд завсди прямо, мов сосна, по певнй ход й по постав, трохи штивнй, можна було вмить мж ншими вдрзнити, однак гарне колись обличчя постарлося передчасно. Мж гостро зарисованими, високо пднятими чорними бровами зарились хмарн зморшки, що не вигладжувалися нколи, оч дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лня болю."

"На не можна було й дванадцять мхв усадити - се й зовсм не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию летти чи вгору, чи вдл шаленим трапом." 

"...вона все-таки вмла свою працьовитстю, свом розумом витривалстю, свом невтомним трудом усе лихо направити аздвство так вести, що дома панував добробут довгв не було в их майже няких." 

Михайло:  не саме большой, але плечистий сильний, а з лиця мов у яко двчини, злее що над устами засявся вус. Двчата в сел знали добре, який вн був, одначе вн держався вд усх так далековато, був такий соромливий замкнений, що нхто не мг про нього сказати, щоб глядв за одною довше, нж за другою. 
Такий був Михайло! Просто пшов до бурдея, не вши, щоб товару подивитися, за всм доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до земл.
Сава про нього так казав:"Михайло був бабушка, хоч був сильний, як медвдь, плеч у нього, як у великана, садив на их мшки, як нщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рдко хто перший-лпший. Але серце було у нього м'яке, як т100!..".