пдготувати додатковий матерал про творчсть П.Тичина.

У творчост Тичини, митця глибоко самобутнього, пристосуванство до тоталтарно системи призвело до втрати поетичного таланту.

Серед п'ятнадцяти поем П. Тичини найфундаментальншою поема Сковорода, яка писалась майже впродовж всього життя поета (починаючи з 1923 р. до 50-х рокв). Така увага до постат Сковороди не випадкова, адже мандрвного поета Тичина ввансав свом духовним батьком. Проте на вдмну вд Сковороди, який не прийняв вд свту рол стовпа неотесаного, Тичина промняв свй поетичний дар на портфель бюрократа.

Проте поетична творчсть раннього Тичини Тичини революцйно доби свдчить про величезний талант, який дйшов до нащадкв вража х свою неперевершенстю .

Перш врш Тичини, датован 1906-1908 pp., вдзначаються недовершенстю форм змсту. Але серед их маленька перлина Блакить мою душу овяла. Поетичн твори, що передували першй збрц, вдзначалися соцальною тематикою. Молодий создатель розповдав про злиденне життя як сво см', так всього народу, засуджував мпералстичну вйну. Серед перших публкацй клька оповдань Тичини, як засвдчили обдарування прозака, як, на жалко, вн пзнше не розвинув.

Але збрка Сонячн кларнети явила читачам сформовану творчу особистсть.

Мальовничою, сповненою нжност й чуйност поста у вршах П. Тичини укранська природа така рдна, близька й водночас наче побачена з ншо висоти. Тому вихд у свт першо збрки вршв Сонячн кларнети (1918 р.) став подю величезно ваги в укранськй лтератур. Вс твори збрки сповнен сонячною врою в життя, людину, в рдний край. Збрка мала шалений успх вмить прославила творца. сьогодн вона одним з ункальних наймузичнших творнь у свтовй поез, бо поднала в соб поетичний лризм з нацональним та соцальним прозрнням.

Уже ц перш твори Тичини були дуже схвально прийнят критикою. Збрка Сонячн кларнети стала тим явищем в новтнй лтератур, яке не мало аналогв н в росйськй, н у захдновропейськй лтературах. Поезя Тичини несла в соб музичнсть особливого типу. Вона була не прикрасою, а принципом свтобачення.

Багато поетв до Тичини нструментували лрику вишуканими асонансами, алтерацями, внутршнм римуванням. Особливо вправност у цьому досягли знаксти як захдновропейськ (П. Верлен, А. Рембо), так росйськ (А. Блий, В. Брюсов, О. Блок) та укранськ (М. Вороний, О. Олесь, Г. Чупринка). Тичина ж обрав для звучання сво поез кларнети глибок та нжн нструменти, здатн вдтворити будь-що джаз, класику, естрадну музику.

Незвичний образ-знак сонячних кларнетв якнайкраще вдбива сутнсть ндивдуального стилю раннього Тичини. Поет рано утвердився в думц, що поезя це синтетичний вид мистецтва. Навть заголовок його першо збрки пдкреслював життрадсний нрав творв, вказував, що вони синтезують сонячне тепло й свтло з музичними ритмами життя, як днають людину з природою. У вршах цього перхвалу можна побачити, як зоров образи чергуються з слуховими: звук податься забарвленим, колр озвученим. Кожна поезя Тичини з збрки Сонячн кларнети це розгорнута метафора, яка тонко переда мелодю слова трепет душ.

У поез Арфами, арфами..., крм музичних образв,, створено неперевершений зоровий образ-знак молодо весни. Цей твр перегукуться з вршем М. Вороного Блакитна панна, проте мж цими творами багато вдмнного. У Миколи Вороного наявний зовншнй опис Весни, яка лине вся в прозорих шатах, у серпанках блаватах; вона нагаду Блакитну панну. Поезя ж Тичини прочитуться як багатогранне святкове сприйняття особисто весни весни нац: молодост, буяння сил, над, тривоги, сподвання злету, перемоги. Тичина пройняв твр весняною, урочистою, сонячною мелодю, знайшов вишуканий ритмчний малюнок. За вишуканими тропами (метафоричними ептетами, порвняннями) поста персонфкований образ великолепно двчини, до нг яко схиляються квти, прозор дощ, круши, веселки.

У знакчному образ двчини-весни закладене оптимстичне передчуття випробувань тривог, як постануть перед укранською нацю. У твор Тичини нби струни обзвались пд вправною рукой музиканта. А потм мелодя полилась у наростаючому темп: Золотими, голосними обзвалися га Самодзвонними....