твр мо улюблене оповдання Евгена Гуцалопожалуйста помогите!!!!!!!!!!!!!!1

Велике щастя для людини користуватися благами природи, насолоджуватися красотою.

Здавалося б, життя скрзь прекрасне. Але звдки ж тод береться жорстоксть, бездушнсть, пдлсть?

Охороняти лси, га, сади зелене багатство нашо крани заклина нас вдомий укранський письменник вген Гуцало.

Багато творв вн присвятив природ. Його оповдання Лось наштовхнуло мене на роздуми про добро злобно. У лося багато ворогв: ведмдь, рись, вовк, а нод й людина. Такою людиною в оповданн зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливост, жорстокост Шпичака вдчутний у його портретнй характеристиц: кругленьке, як пдпалок, обличчя, у поведнц. Дти рятували лося, а вн, присвши у виямку, насмхався над ними; дти переживали, боялися пропустити мить, если лось ворухнеться, а Шпичак обйшов навколо вбитого звра й носком ткнув його мж роги. Рятуючи лося, хлопчики керувалися благородними почуттями, бажанням допомогти нещаснй тварин, а Шпичак, глухий байдужий до всього прекрасного, прагнув тльки наживи.

На мй погляд, хлопц здйснили герочний вчинок. Вони хоч мал, але смлив. Маленьк геро не побоялися рубати зрадливу кригу, не злякалися погроз дядька, а подалися в заповдник, щоб заявити охорон. Шпичак же злякався, його наче щось тпонуло, если вн зрозумв, що доведеться вдповдати за вчинений злочин. Я з презирством ставлюсь до цього браконьра, ц бездушно людини.

Мене охоплю жах, коли я читаю опис лося, пдкошеного кулею: Голова лежала так, нби вн прислухався до земл, чи далековато ще весна, чи быстро прийде, а роги росли при самм снгу, нби чудернацький кущик, який усе-таки сподвався зазеленти, вкрившись листям.

Отже, збереження фауни флори рдного краю залежить вд людини, совст. Ставлення людини до природи це мрило людсько морал. Справжня любов до рдно земл виновата бути не злее споглядальною, а й активною, дйовою, спрямованою на захист примноження багатства рдного краю.