написати Язичництво и Християнство по роману Тини забутих предкив

за ранее огромное спасибо)))))

Характерною особливстю традицйних уявлень врувань гуцулв, як укранцв взагал, синкретичне поднання християнських релгйних уявлень з язичницькими вруваннями, що снували задовго до поширених вищих релгй, зокрема християнства. Ц уявлення полягають у вр в наявнсть душ, духа в кожнй реч чи явищ навколишнього свту.

Наш праотцы врили, що весь свт, небо, повтря й уся земля населен всевышними та що вся природа живая, сповнена всякого дива. Уявлення про Господа й чорта ключовими для християнсько релг свордно вдображають моральн норми: добросердечно злобно.

Образи укрансько демонолог це фантастичн стоти, надлен людськими властивостями, як можуть впливати на живу та неживу природу. Найпоширеншими серед них духи природи (польовик,-водяник, лсовик та н.), духи осел (домовик, похат-ник та н.). Ц образи люструють прагнення людини пояснити й упорядкувати навколишнй свт, розкрити днсть людини природи.

Пд впливом християнства повол стиралася рзниця мж чортом, домовиком, водяником, лсовиком, скарбником, але в лтературних пам'ятках усе це збереглося якнайкраще. свдченням тому глибоке проникнення М. Коцюбинського пд час створення повст Тн забутих предкв у психологю, свтогляд гуцулв, хн врування звича. Саме на багатому етнографчному матерал повсть набула загальнолюдського, флософського звучання.

Початок твору свою простотою оповдним нравом нагаду казку, адже з перших рядкв повст з'являться фантастичний елемент (ванова мати вважала, що пд час пологв й пдмнили дитину на бсеня).

Свордний дуалзм визнання двох творчих начал: блага зла наклав вдбиток на вс уявлення геров повст про свт. Коцюбинський вбачав джерела мфологчних уявлень гуцулв не тльки в традицях, айв особливостях грсько природи. Природн явища стають джерелом народження фантастичних образв.

Так, малому ванков привидвся щезник в оточенн цапв, але привид зник, як тльки хлопчик перестав боятися. Отже, для малих Марчки та ванка свт здавався казкою.

Злиття язичницького християнського свтогляду найвиразнше простежуться в накладанн християнських свят на обрядово-ритуальну структуру дохристиянського народного календаря. ван бачить божественне в християнському Богов, в природ. Навть злий дух чорт поста в твор багатоликим це й ардник, щезник, багато чого ншого. всх треба задобрити, щоб не зазнати горя в житт. Так, у повст змальовано ритуал зустрч Рздва, ритуал святкування Святвечора, если ван звертаться до рзних ворожих сил, яких вн остергався все життя, скликав до для себя на тайну вечерю всх чорнокнижникв, мольфарв, лсових зврв. Тут суто християнське свято Рздва Христова ма у свому склад ще й елементи, традицйн для язичницьких ритуалв. Може, саме в тому виявляться сутнсть назви Тн забутих предкв.

Олюднення, персонфкаця природних, матеральних та психчних явищ властив кожнй релг, оскльки в такий спосб людина намагаться пояснити все невдоме. А ожививши все незрозумле, можна спробувати домовлятися з ним.

Кожна важлива справа на полонин супроводжувалась ворожнням або ншими ритуальними дями, що надають й тамничост. Можливо, саме вд цього й характери гуцулв здаються тамничими.

Навть обряд похорон, яскраво описаний письменником повст Тн забутих предкв, на перший погляд здаться дещо дивним. За народними вруваннями, з смертю людини не закнчуться снування, а злее змнються стан. Так що поховальний ритуал був звернений саме до душ людини, але если обряд оплакування гласння закнчився, почалися забави. Напевне, так наш предки хотли показати непереможнсть життя над смертю.

Багато уваги наш праотцы придляли природним стихям, окремим етапам життя людини, рзномантним випробуванням, явищам навколишнього свту тощо. У традицйних вруваннях, перекладах та повр'ях укранцв, зокрема гуцулв, елементи мфв очень наближен до щоденного побуту селян. Втрачаючи сво первсне значення, мфологчн персонаж поступово набували нраву художньо-поетичних образв усно народно творчост.

Отже, фантастичн образи повст служать для створення романтично стор, забарвлено етнографчним колоритом, передають особливост психолог персонажв.