Риси нраву Кост з оповдання Комедя з Костем

Кость маленький хлопчик, преступно нарожденной хлопчик пана. Вн пас панських корв жик на кухн. Кость похожий на забитого боязкого собаку, що вишкря зуби й гавка або гарчить в обличчя кожному, хто насмхаться з нього, безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усма дитина.

Портрет Костя: Зеленкуват, вузеньк, глибок оченята його не одривались, а губи роззявились, з-за их виглядали рденьк, гостреньк зуби. Здавалось, що вн як укусить, то мусить страшно болти, бльше, нж вд кого иного. Але Кость нколи не кусався. Хто б як його не бив, вн н за що не кусався. Се був кумедний-таки хлопець!

Кость здаться кумедним (тобто дивним) у глазах оточуючих, бо нколи не плаче, не кусаться, если його бють. Людям не зрозумла така недитяча терплячсть, стйксть мужнсть хлопчика, яку вони сприймають як впертсть, називаючи його камяним виродком.