Трагчна толика солом з твору Дорогою цною михайла коцюбинського

Соломя вродлива сильна жнка. Вона ма високу мцну, як на добросердечного мужчины, постать, гарне, свже, повне обличчя, з коричневыми очима, що так виразно блло при картатому очпку й пасмах чорного волосся.Енергйна, вольова, дужа, врна подруга Остапа, вона терпляче переносить вс злигодн мандрвного життя не раз допомага Остапов в дороз, ряту його з бди. Самовддано бореться Соломя за життя Остапа: вона виводить його з плавнв, невтомно працю, щоб заробити соб й йому на проживання, прода свй одяг, щоб викупити Остапа в жовнрв.У всх свох вчинках Соломя д свдомо, розсудливо. В боротьб за волю вона поборю найтяжч злигодн. Нею керу жадоба до життя без пана й економа. Заради врятування Остапа вдважна, наполеглива жнка йде на самопожертву вона гине в дунайських хвилях. Нервну, але вдважну боротьбу Солом з стихю води, жагу до життя письменник переда короткими уривчастими реченнями: Ус сили добути усю теплу кров, усю волю Ось ближче до берега Ось сберегал видно а там гарно, там сонце ся; там небо, там небо син, там радсть, життя
Найяскравше виявився герочний нрав Солом готовнсть на самопожертву, коли вона, рятуючи Остапа, гине у хвилях Дунаю. Як поранений Остап у плавнях з останнх сил боровся за життя, так тепер Соломя, тонучи, напружу вс сили, щоб дстатися до берега, бо там так гарно, там ся сонце, там зелено, там небо син, там радсть, життя Душа рветься до сонця. Трагчна толика Остапа Солом, х поневряння в Туреччин свдчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для для себя щастя.
Соломя мужня, вольова й нжна жнка. Вона щиро коха Остапа його врною подругою, заради коханого не пожалувала кс свох, вбралась у чоловч штани та ладна була мандрувати хоч на край свту. мужнсть воля набувають величезного вияву, если разом з Остапом вона перебува у плавнях. Незвичайну енергю виявля жнка, коли перевязу рану Остапов, тащить його з плавнв, дба про його одужання. 
Содомя поста перед нами щиро закоханою жнкою. кохання сильне. Вона готова ризикувати, боротися, аби здобути волю й побудувати пк життя так, як вважа за потрбне. Вона здатна йти за свом чоловком попри те, що шлях, обраний ним, складний та ризикований. Але рч навть не в тм, щоб пристати на те чи нше ршення: Соломя здатна сама виршувати, не тльки вкуп з Остапом, а й самостйно. Саме вона виршу визволити Остапа, коли той потрапля в увязнення, саме вона разом з ваном втлю свй план у життя.
На жалко, Соломю чека трагчна толика: вона тоне у бурхливих водах, хоча стльки разв вибиралася з небезпеки, перемагала бурхлив води життя. Згадуючи про не, Остап сказать, що на дн тепер поховано половину його душ. Не тльки справжн почуття, а й спльний деал, спльна боротьба обднали дв закокохан душ, зробивши х диним цл