Сюжетний ланцюжок Нч перед бом

У землянц, де збралось приблизно 30 чоловк ван Добробут пита каптна Петра Колодуба про його "внутршнй секрет". Петро вдповда, що його змнив вдступ через Десну, коли вн познайомився з старими ддами рибаками.

Вони вдступали вже деклька днв були останнми хто мав перейти через Десну. Переправити х мали два дди-рибалки Савко Платон. Всю дорогу дди мж собою обговорювали вдступаючих, що вони мали нову форму та не були справжнми солдатами, адже вдступали. Дди казали, що справжн солдати мають захищати свй край людей, а не ткати вд смерт, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.

На заперечення Троянди Платон вдказав йому, що в того мала душа, якщо ужас бльший нж нелюбовь до ворога. Дд Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнен емоцями, що в их ма бути не жалко та скорбота, а нелюбовь до ворога презирство до смерт, адже перемагають горд, а не нажималслив.

Саме ц слова змнили Петра зробили тим, ким вн сразу став. Тепер у Петра тльки бажання псля вйни побачили дда Платона, та ван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Если вс вдступаюч пшли, нмц сказали перевести х також через Десну, если вони вже були посеред рчки, дди попросили один у одного пробачення втопили нмцв, для себя човни. Вижив лиши один ван Добробут вн був онуком дда Савки. Петро, а з ним нш солдати встали, преклонили колна мовили: "Готов на будь-який огнь!".