твiр Вiчна повiсть дитинства ( за повiстю М. Стельмаха "Гуси-лебедi летять...")

Повсть М. Стельмаха вся виросла на глибокй народнй основ, самий нрав пов'язаний з рдною природою, з пснею казкою.

Юрй Лукн

нод я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов'язково буду згадувати сво дитинство. А раптом стану вдомим письменником чи режисером? Чи у мому житт щось цкаве, про що можна розповсти через 20, 30 рокв? Може, напишу книгу про лтн подорож до Криму? А може, про наш з друзями пригоди? А можливо, зняти фльм про шкльн будн, адже в них чимало радостного? Думате, це буде нкому не цкаво? А ось у повст М. Стельмаха "Гуси-лебед летять", яку ми нещодавно вивчали на уроках укрансько лтератури, создатель дуже цкаво розповв про сво дитинство, взамини з однолтками та дорослими.

Оповдь у твор ведеться вд мен головного героя хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитяч роки. Дитинство письменника припало на нелегк 20-т роки XX столття, если вдбувалося становлення ново держави, яке супроводжували холод, голод злидн. Михайлик розповда про сво життя й переживання, про сво ставлення до всього, що вн бачить навколо, свдком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкриваться рзними засобами: це самохарактеристика, розповдь нших про вчинки героя, про ставлення до нього батькв, дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, як розповдають йому ддусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому свт навколо нод здаться хлопцю чарвною казкою: зор у високому неб, запах. жита в пол та рзних травок у лс, переплка в жит й дятел на старй груш. Хлопець шану й оберга природу, тонко вдчува красоту.

З большою любов'ю та пошаною герой опису людей, як прищепили йому любов до прац, книжки, блага й краси в житт: це батько та мати, бабуся з ддусем, дядько Себастьян. Ц неосвчен, бдн люди мали найголовнше велик душ й добр серця. Ми розуммо, що саме отчизна сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили спвчувати чужому пламенею (пригадаймо хоча б епзод, если Михайлик допомага голоднй жнц з дитиною, вддаючи м гарбузове насння).

Михайлик допитлива дитина, обожать навчатися, читати. Вн перечитував усе, що тльки потрапляло пд руку, навть прочитав книжку з дивною назвою "Космографя". Згодом сам виршу стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де стрлянина. А потм сам захотв написати п'су.

Але Михайлик не якась там деальна дитина: вн дуже жвавий, развлечений, непосидючий, обожать розважатися й бешкетувати з друзями, сплкуватися з подружкою Любою.

"Прямо над нашою хатою пролтають лебед" так починаться повсть. Цим образом вона й завершуться. Гуси-лебед свордний знак дитинства, який осяю все доросле життя людини: "Гуси-лебед летять ... над мом дитинством, ... над мом життям!"