Портретна черта Втьки Горобця, Федька Котигорошка Гал Козачок з повст

Втька  високий, худий, з рдким блявим чубчиком  не мг хвилини спокйно всидти на мсц. Запальний рвучкийВн вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно трскотти. Перше хвилювання потроху

зника. До хлопця знову повертаться здатнсть мислити, говорити.Втька все кружля й кружля мж вербами. На ньому нов (син в смужечку) штани й жовт рипуч черевики. Рукава бло сорочки по-парубочому закачан по лкт. На голов бокс (таки домучив клятий Левонтй!), блявий чубчик непокрно стовбурчиться.Хлопцев так хочеться утнути щось герочне, щось таке лицарське. Безперечно, на глазах у двчини. Щоб побачила, який вн смливий та вдважний.   Ой, який же ти замурзаний!  сплеснула руками.   вуха у саж, герою ти мй смливий, орлику вдважний! Ти, мов той лев, накинувся на вогонь.

Федько Котигорошко

Махонький товстий флегматичний Федько мусив бгати за ним пдтюпцем. Цей дванадцятилтнй опецьок (якого за смаглявсть по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на свох коротких ногах. По-трет, старша Федькова сестра працювала бблотекаркою в сльському клуб, Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дтям сувор учители не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свй смак ковтав х десятками. Мг терпляче лежати на одному боц цлий день ще терплячше читати семисотсторнковий роман, вд обсягу якого у Втьки йшов мороз по спин. хоч нередко Федько не розумв прочитаного, але це не вдбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання вважав для себя в цм дл знавцем-теоретиком.Федько знову був Федьком: флегматичним, спокйним, добродушним вайлуватим.Що в мене на думц, те в для тебя на язиц. Чистснький тоб Вольф Месснг!Що вн язикатий  знала, але щоб так складно небилиц плести А щоки горять Ах, як капосн щоки, так горять, горять Ну й утнув же Федько!

Галя Козачок

Раптом Втька оторопло застиг на мсц: з бчно вулички, широко усмхаючись, прямо на них шла Галя Козачок. Н, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись земл стрункими ногами в блих черевичках та горделиво несучи маленьку голвку з товстою косою.Яка ж вона гарна!.. Куди вн ранше дивився, куди?.. О слпець!.. О большой слпець!.. добре, що хоч вчасно прозрв!Нби сонце вкотилося до сарая. На пороз з'явилася Галя Козачок.Вона пдходила до нього, струнка й висока, в блому-блому платт, зашарла вд швидко ходи, а оч сяяли няково й радо.Щоправда, Галя  двчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув й руку подякував за вдвагу. Вн тод хав велосипедом мимо колгоспно ферми, звдти вискочив бугай Кордебалет.

Петро Блий

Городом йшла Галя, його Галя з сином чаплвського фнагента Петром Блим! Вона весело смялася до нього, Петро теж смявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Блий. Отой Петро Блий, ябеда боягуз, хвастун лгун, якого Втька терпти не мг.Боягуз вн нкчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та зроду-вку не поврю, щоб Галя його покохала!