Краткий змст твору Тореодори З Васюквки.

Метро пд свинарником. Тореадори з Васюквки. Собакевич

Дд ла онука, який разом з ином виршив прорити метро пд свинарником, а туди провалилася п'ятипудова, плямиста, як геограма карта, свиня Манюня.

Ддусь звелв хлопцям закидати яму. У Яви (вд Ван вн у дитинств так, .мабуть, вимовляв) Реня вся см'я нтересна. Батько на скрипц гра, корову звуть Контрибуця, а дд Варава найвлучнший мисливець. Мати депутат райради, ланкова кукурудзоводв. Якось Ява посварився з свою молодшою сестричкою Яришкою, ударив , а та, замсть плакати, розкричалася, що вн ганьбить хню маму-депутата. То ж Яв нчого не залишалося, як з соромом утекти. Взагал-то у Яви нрав тльки такий! Вн усе вигадував рзн штуки заради слави.

1-го разу Ява запропонував провести бй бикв. Колгоспний бугай для цього не пдходив його сам зоотехнк боявся, цап Жора весь час мекекече, з-за цього можна й оплескв не почути. Виршили, що в бою з матадором братиме участь скотина Контрибуця.

Довго хлопц по черз махали перед носом у корови килимком, штовхали, тягали за вуха вона не приймала бй. Ява роззлився й боляче вдарив Контрибуцю ногою по губ. раптом... опинився високо в неб. Если приземлився, одразу помчав до ставка, а за ним розлючена скотина. Пвгодини хлопц мокли в бруднй калабан, поки Контрибуця не заспоколася.

Недовго журяться хлопц, Ява пропону зробити пдводного човна з старо плоскодонки.

Если хлопц проходили мимо ветхого колодязя, кликнули в глибину. Звдти почулося собаче скмлення. Почали сперечатися, хто ползе. Ява наполг, що вн. Вдв'язали козу, брали мотузку й один спустився на дно. Павлуша ледь витяг товариша з маленьким цуценям на руках, якого одразу ж окрестили Собакевичем. Дуже лаяли того, хто вчинив так жорстоко з тваринкою.

Стихйне пихо

1-го разу Ява прокинувся й вдчув тривогу. Виявилося, що рчка вд дощв пднялася, прорвала греблю й тепер залива село внизу. Батьки й дд збираються на допомогу, а хлопцев пропонують залишитися вдома з молодшою сестричкою. Ява ледве впросився з ними.

Здалеку чувся тривожний гомн. Орали жнки, ревла худоба, вили собаки. Люди виносили домашн реч. Трактор машини загрузли в багнюц, лише свтили фонарями. Дядьки посеред вулиц збивали плт.

Ява кинувся допомагати вантажити хатн реч на вози. Раптом почувся жночий вопль про помч. Люди лаяли тракториста, який застряг, той соб орав, що тут танком не продеш. Ява раптом згадав про вйськову частину, яка розмщувалася неподалк, про хн танки амфб. Виршив, що вн поде на велосипед й покличе вйськових на допомогу.

хати по грязюц було важко. Нередко доводилося пхати велика поперед для себя. Втер збивав з нг, кидав у болото. А раптом навчання не закнчилося, в табор нкого нема? Тривога роздирала серце хлопця, але вн уперто просувався вперед, чуючи злее оте чись розпачливе рятуйте. Йому не було ужасно, вн щосили тиснув на педал, обминаючи ямки, горбочки та пеньки.

Коментар

Весела дотепна повсть В. Нестайка розповда про врну хлоп'ячу дружбу, про фантаз, мр, витвки двох хлопцв Яви та Павлуш, як мають добр серця й у виршальн, вдповдальн хвилини виявляють свою доброту, милосердя навть смливсть.