Срочно ! 10 цитат , характеризирующих захара беркута ( на украинском

1.Се був сивий, як голуб, звиш 90-лтнй старець, найстарший вком у цлй тухольськй громад. Батько всьмох синв, з яких три сидли вже разом з ним мж старцями Високий ростом, поважний поставою, требовательный лицем, багатий досвдом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був правдивим образом тих давнх патрархв, батькв провдникв цлого народу, про яких говорять нам тисячолтн псн та перекази. Невважаючи на глибоку старсть, Захар Беркут був ще сильний кремезний. Сад, паска й лки се була його робота.

2. В свой чотирилтнй мандрвц Захар Беркут пзнав свт, був в Галичин, в Кив, бачив князв х дла, пзнав воякв купцв, а його простий, ясний розум складав усе бачене й чуте, зерно до зерна, в скарбницю памят, як матерали для думки.

3. Зломи другий раз погану силу так, як зломив перший раз, если могутньою рукой розбив сесю камяну стну, дав водам протоку, дарував людям отою прекрасну равнину! Загати тепер вспять, нехай згине горделива ворожа сила, що тепер знущаться над нами.

4.Все те запалювало його гарячу душу до бажання вддати цле сво життя на поправу й скрплення добрих громадських порядкв у сво рднй Тухольщин

5.Життя лиш доти ма вартiсть,- говорив вiн часто,- доки чоловiк може помагати iншим. Если вiн став для iнших тягарем, а хiсна не приносить м нiякого, тодi вiн теснее не чоловiк, а завада, тодi вiн теснее й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для iнших i сти ласкавий, хоч i як заслужений хлiб! Тi слова то була провiдна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що вiн робив, що разговаривав, що размышляв, те робив, сказав i размышляв вiн з поглядом на благо i хосен iнших, а поперед усього громади. Громадина то був його свiт, то була цiль його життя.

6.Не рыдали за ним нi сини, нi сусiди, нi громадяни, бо добре знали, що за щасливим грiх плакати.

7.Твiй батько старий чарiвник, вiн зна таке слово, що кождому до серця трафля,вiн для тебя мусив його навчити. Адже ж без такового слова ти не мiг наклонити на свiй бiк мох лучникiв, котрi так скажено за нiщо билися з монголами, як би, певно, не билися за найлiпшу плату.

8.Одним iз остатнiх явних прихильникiв ветхо вiри на нашiй Русi був Захар Беркут. I чудо дивне! прихильнiсть оту вiн винiс iз Скитського монастиря, вiд старого монаха Акинтiя.

9.Вн за молодших часв нередко ходив по громадах, бував на х копних зборах, старався пзнати добре х потреби й людей, всюди ради та намови його змагали до 1-го: до скрплення дружнх, товариських братерських звязкв мж людьми в громадах мж громадинами в сусдств

10. Максим про свого батька: Але мiй батько досвiдний чоловiк i радо служить громадi. Як вiн разговаривать на радi громадськiй, так не зумi нiхто в цiлiй верховинi. Громадина слуха батьково ради,- але власти батько мiй не ма нiяко i не жада