плызз скажите очень надобно цитати ивана сили

ван все плакав, кричав по ночах, погано рс дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривоз одвертала од нього оч. Не раз вона з ляком размышляла навть, що то не од не дитина. Не сокотилася баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвтила свчки хитроумна бсиця встигла обмняти дитину на сво бсеня

3. росла дитина, Але так само була дивна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке не вдоме нкому або без причини кричить

4. малюсенький блий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний лс

5. Вн знав вже багато. Разумв знаходити помчне злля одален, матриган пдойму, розумв, про що канька каня, з чого повстала зозуля, если оповдав про все те вдома, мати непевно позирала на нього: може, воно до нього сказать? Знав, що на свт пану
нечиста сила, що ардник (злий дух) править усм; що в лсах повно лсовикв, як пасуть там свою маржинку: оленв, зайцв серн; що там блука увеселений чугайстир, який сразу просить стрчного в танець та роздира нявки; що живе в лс глас сокири. Вище, по безводних дальних недеях, нявки розводять сво безконечн танки, а по скелях ховаться щезник. Мг би розказати про русалок, що гарно днини виходять з води на сберегал, щоб спвати псень, вигадувать байки молитви, про потопельникв, як по заход сонця сушать блде тло сво на каменях в рчц. Всяк зл духи заповнюють скел, лси, провалля, хати й загради та чигають на християнина або на маржину, щоб зробити м шкоду

6. ван сидв слухав, забувши зовсм, що ма доглядати корови

7. ван кинувся в бйку

8. Все ще гарячий, розюшений злстю, вн наскочив з розгону на маленьке двча, що тряслось з жаху бля самого воза. Ага! Се, певно, Гутенюкова двка! , не думавши довго, ударив в лице

9. Я си обую файно та й буду двкаТод йому заздрсне стало

10. Але в вановй памят татова погибель не так довго жила, як знайомсть з двчам, що, скривджене ним безневинно, повним довря рухом подало йому половину цукерка

11. Вони обо знали, що то бродить по лс невидима сокира, гупа об дерева хека з втомлених грудей

12. Ляк проганяв х звдти в долину, де потк плив спокйнше. Вони робили соб курбало у потоц, глибоке мсце, , роздягшись, бовтались в нм, як дво лсних зврят, що не знають, що таке сором

13. так вони пасли, що не раз розгубили овечки

14. Тепер ван був уже лень, стрункий мцний, як смерчка, мастив кучер маслом, носив широкий черес пишну кресаню

15. Не пасли бльше вкуп ягнята стрчались лиш в свято або в недлю. Сходились коло церкви або десь в лс, щоб стариня не знала, як кохаються дти. ворожих родв

16. Марчка любила, если вн грав на флояру. Задуманий все, встромляв оч кудись поза пылай, неначе видв, чого не бачили друг, прикладав мережану дудку до повних уст, дивна псня, яко нхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигдно отправили сво тн смереки. Холодно було мороз йшов поза кожу, коли вилтали перш свистяч згуки

17. Обймала за шию вана та, тулячи до його лиця бляву головку, стиха спвала йому над вухом

18. Довго Микола оповда, а коли ненароком згада чорта, ван хрестить груди пд кептарем