Помогите сделать анализ стихотворения Богдана-Игоря Антонича"Ротации"

У збрц Б.-. Антонича Привтання життя врш з промовистою назвою Мурашник, що символзу мсто, в якому пасма вулиць сплетен, мов нерви, життя засушене, немов консерви, все з рудого порохна й рябо мерви. Ця похмура картина людського мурашника завершуться пересторогою:

Задумайся мимохть, як чобтьми

просто розчавити цлий свт.

У цих словах увесь Б.-. Антонич з його пафосом життлюбства, захопленням вчною красотою, таною незвичайною тендтнстю природи, що так яскраво виявилися в першй збрц.

У врш Мурашник на урбанстичну тему село чтко протиставляться мсту як природне протиприродному. Ц мотиви знайшли сво продовження й розвиток в нших творах поета, особливо в його збрц Ротац, що побачила свт уже псля смерт творца. У нй образ м100 позбавлений конкретних географчних часових координат, це образ-знак. Б.-. Антонич змальову мсто олюдненим, оживляем, не зраджуючи свому головному естетичному правилу художньо дослджувати вчний рух у природ живого та неживого. В однойменному врш поет порвню вирування м100 з бормашиною, монотонними непримними мелодями. Ц мелод породжують асоцац, повязан з вдчуттями страху, болю, внутршнм дискомфортом людини. Таке порвняння конкретний штришок до виду м100-чистилища, що сну за власними законами, бо життя кипучого нкому не звязати. Але цей вир мського життя, його енергя, сила в основ свой протиприродн, бо вони руйнують людину. Живучи в муравлиську м100 (пригадаймо поезю Мурашник), вона не просто вддаляться вд природи, а 100 й чужою через моральну розпусту, гонитву за гршми, сумнвними втхами, через втрату вдчуття краси свту:

Йдуть люди жовтих мст, хн оч сяють,

хоч смуток вглиб ховають, мов грке насння.

Церкви, цукерн, брж духов тлу.

Для зр для монет. Ждучи рдких окрушин

крихкого щастя, прочувам нш цл.

Мов зонд у рану, розпач грузне в наш душ.

Людська душа борсаться в тенетах м100, скн, нередко не може протистояти жахливим обставинам. На думку творца, м100 як витвр людського розуму не сприя щасливому буттю, а, навпаки, вддаля людину вд природи, вд само себе.

Як правосудно зазначив Д. Павличко, в укранськй поез, бднй на урбанстичн мотиви, Ротац (збрка) Антонича залишаються дос майже неперевершеними зразками мських кравидв та описв задушливо атмосфери городських мсць розваги, розпусти, зледащння.