Як асоцац у вас викликали врш В. Голобородька та В. Пдпалого

Дощ як явище природи оспвуться у вршах поетв свту по-рзному. У Василя Голобородька дощ особливий: з зеленим волоссям, у яке вплетений лричний герой, дорога, хата, рчка, вереница корв. Дощ ллться, як з вдра. Але то не ужасно: быстро все минеться, знову буде тепло, бо хтось набгаться, хтось напасеться, а когось завжди чека тепла хата.  

Багатьом цей врш здасться дивним, але поезя тим гарна, що вона н на що не идентична, що вона неповторна да простр для думок, мрй та уяви кожному читачев.*Дитяч спогади найчастше збергають усе свтле й радсне, вдсюючи натомсть бль страждання. Так уже влаштована наша память: враження дитинства юност, що позначен оптимзмом та вдчуттям искреннего комфорту, надають вагому духовну пдтримку в непростому дорослому житт, стають для багатьох людей свордним психологчним оберегом. Можливо, саме про це пише Василь Голобородько у свой загадковй поез З дитинства: дощ?

Навть якщо перше прочитання не дозволя скласти чткого враження, нас усе одно заворожу загальний позитивний настрй, захоплюють незвичн зоров образи та яскрава кольорова палтра твору. Дивним здаться цей дощ з зеленим волоссям, у яке вплтаться все навкруги неначе в казц, немов у чарвному свт дитинства...

Це врш про щастя, яке пережива людина злее в дитячих лтах, згаду згодом про нього як про щось найдорожче. Про щастя днання з рдним довкллям, з батьквським домом, який для дтей завжди наповнений теплом любов, немов гнздо для пташенят. Шлях до батьквсько домвки, дерево над дорогою, вереницу корв, рчку на виднокол ус ц зоров образи подпу чарвний дощ у цлсну панорамну картину комфортабельного простору, у якому людина по- справжньому почуваться собою. Лричний герой цього твору просту уявною дорогою, що веде до батьквсько хати, вдновлю у свой памят казков простоту й гармоню дитинства.