Остап Вишня теж всловлював цю думку. Про нього написано:
Ц риси лицарсько самовддано вдач дещо промовляють за природу гумору Вишн. Нема що Вишня умв бути нещадним вмв убити смхом. Ворога треба бити, писав вн цитував Гоголя: Насмшки боться навть той, хто вже нчого не боться на свт. Але головним джерелом його гумору була любов до життя, насамперед свдома любов до людини. Нби виправдовуючись, що так багато кепкував за сво життя з свох укранських людей, Вишня пише в згаданому щоденнику: право смятися з сво, рдно людини да любов. Треба любити людину. Бльш нж самого для себя. коварно дода: Любити, мж ншим, це дуже тяжка робота. Що ж його штовхало на цю важку боту люблячого гумориста? Ось його вдповдь:
Просто не любив я печальних лиць, бо любив смятися. Не переносив я людського горя. Теснило воно мене, плакати хотлося... Я народний слуга! Прислужник? Н, не пресмикався! Главарь? Та Боже борони!.. Пошли мен, доле, сили, умння, талану, чого хочеш, тльки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб люд мй у свом титанчнм труд, у свох печалях, горестях, роздумах, ваганнях, щоб люд усмхнувся!.. щоб хоч одна зморшка його трудового, задумливого лиця, щоб хоч одна зморшка ота розгладилася!
Уся правда за найсуворшими критиками поразок Остапа Вишн, але вона не пояснить страстей блазня перемоги усмшника Розстрляного Вдродження.
-
Вопросы ответы
Статьи
Информатика
Статьи
Математика.
Физика.
Математика.
Разные вопросы.
Разные вопросы.
Математика.
Разные вопросы.
Математика.
Физика.
Геометрия.