опишить одну з пригод з тваринами Яви та Павлуши

Повсть Тореадори з Васюквки теж про гру, вигадку, фантазю. Романтика щоденних пригод так захопила двох друзв вана Реня Павла Завгороднього, що нод вони втрачають вдчуття меж мж реальнстю та уявним свтом, створеним ними самими.

Вже з перших рядкв повст починаш розумти: доведеться смятися. смятися багато та весело. Такий незвичайний спектр сльського дитинства зобразив письменник. Пригоди геров повст починаються змалку. Пискнув ошибочно хлопчина власне м'я. От окрестили Явою на все життя. Але нема если засмучуватися з цього приводу, бо виника стльки справ, що не вистача часу замислюватися над тим, як там для тебя називають. Та ще й друг Павлуша, який виручить допоможе що-небудь придумати.

Ява Павлуша не просто вигадники. Це дв бомби уповльнено д, хоч у х вчинках нема злобного умислу, а тльки добр намри. Адже добру справу хотли зробити хлопц, если проводили першу лню метро у Васюквц. Порятунок маленького песика Собакевича з занедбано криниц взагал можна назвати подвигом без будь-яких жартв: далековато не кожен спуститься на дно напвзруйнованого колодязя. Щоправда, енергя у хлопцв б' через край. Тому навть добр справи часто перетворюються на комчн ситуац, що викликають смх.

Повсть В. Нестайка Тореадори з Васюквки вража динамчнстю подй. Не встига закнчитися одна пригода з головними героями, а вже починаться нша. щоразу фантазерам Яв та Павлуш, як сплутали вигадки з дйснстю, доводиться виплутуватися з комчних ситуацй.

Вони захоплено уявляють, як вдбудеться вперше в стор Васюквки таке вражаюче видовище, як бй бикв. Подивитися на матадорв вана Реня Павла Завгороднього придуть з ус Украни, х покажуть по телевзору. Але що поробиш, якщо скотина Контрибуця не розум добрих намрв смливих матадорв заганя х у багно.

Вдважн Ява Павлуша готов врятувати сльського винахдника й разумльця Фарадейовича. Але й ця пригода завершуться комчно: вибуха не бомба, а глиняний глечик. Хлопц вкотре потрапляють у халепу. Замсть винагороди м доводиться лквдовувати слди свого перебування у хат Фарадейовича.

Даремно не розумють добрих намрв матадорв н х рдн, н односельц. Але друз чужо рон не сприймають. От хлопц! Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопц! каже про их дд Саливон. Ява Павлуша сприймають ддов слова за чисту монету. Вони згодн, щоб вс про их так говорили, щоб слава гримла на всю Васюквку. Хоч слава про них так гримить.